Анатолій МАТВІЙЧУК: БІЖЕНЦІ. Так склалося...

Так склалося, що довелося з однією місією терміново вирушити до Праги. Справа була невідкладна, колись розкажу про це докладніше. Отож, спочатку довелося рухатися поїздом до Чопа, а далі - спеціальним волонтерським ешелоном - до столиці Чехії.

Війна. Реалії. Люди врятували частину картин музею Приймаченко

 

   Частина картин Музею Марії Приймаченко, який окупанти спалили на Київщині, врятовані.

Про це повідомив у Facebook журналіст, засновник ВГО "Патріотичні екскурсії України" Сергій Бахін.

"Ще одна інформація про картини Приймаченка з Іванківського музею: вже знаю, хто виносив деякі картини та жорсткі диски з комп'ютерів ЦНАПу, вибивши вікна. Після особистої розмови з одним з трьох героїв напишу", - зазначив він.

Марія Дзюба: В історії християнська філософія, яка насправді є цілеспрямованою ідеологією, для українців майже ніколи благом не оберталася.

 

"Хоч би ушам глухим, до німої гори, —. Говори!" (І.Франко)

НЕНАВИСНО В ЛЮБОВІ ПЕРЕБУВАЮЧИ

«… Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах…» (Вих.20:5)

„…Господь мстивий та лютий, — Господь мстивий до тих, хто Його ненавидить, і пам'ятає про кривду Своїх ворогів. (Кн.пр.Наума 1.2).

(Матв.5.43) «..А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує… Коли бо ви любите тих, хто вас любить, то яку нагороду ви маєте? Хіба не те саме й митники роблять? І коли ви вітаєте тільки братів своїх, то що ж особливого робите? Чи й погани не чинять отак? Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!

(Матв.5.38) …Я вам кажу не противитись злому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку твою, – підстав йому й другу»

„Життя ж вічне — це те, щоб пізнали Тебе, Єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його”. (Івана 17:3)

Мирослав Бойчук: Як я від атеїста дійшов до віруючого

     Відразу про 2-ї мої найосновніші тези щодо цієї теми:

1. Я переконаний у тому, що людина, яка не вірить у щось вище - це гримуча суміш суцільного зла, не любові до всього і до всіх. Одним словом - це нелюд.

2. Я переконаний у тому, що якби собака вміла малювати,- свого Бога вона б намалювала у вигляді собаки. 

Степан Божак: ЛЮДИ ! Почитайте один раз і запам’ятайте назавжди!!! Бо вже накипіло. Набридло пояснювати кожному особисто.

Перед кожними святами один одному ви відправляєте привітання, це дуже добре, але тут є одна велика афера. Як правило, самому не хочеться придумати вітання, або знайти гарну відкритку в неті, і ви поширюєте привітання від незнайомих вам людей. В силу малої обізнаності з роботою комп’ютера і програмного забезпечення, ви, самі того незнаючи, робите своїм друзям і близьким купу проблем. Чому? Читайте далі.

Мирослав Бойчук: Приголомшлива правда про сімейне життя мера Івано-Франківська Руслана Марцінківа! (+фото)

Любителям малих та великих, гучних і не дуже сенсацій присвячується...     

Різдвяна тема. Політичні западини застарілого календаря.

   Отець Ігор Пелехатий: УГКЦ і ПЦУ вже перезріли в очікуванні рішення ієрархії про перенесення дати Різдва Христового на 25 грудня.

Мирослав БОЙЧУК: Рятуйте! Мене хочуть вбити.

    Мені 63. В Україні - це як діагноз. Фізично ти ще живий, а насправді щодня відчуваєш, що для твоєї країни - ти тягар, якого намагаються позбутися. 

Мирослав БОЙЧУК: про бабусю з оцифрованих аматорських кіноплівок з минулого 100-ліття.

Кілька секунд кінострічки зафіксували бабусю, узагальнений образ якої, для мене, виглядає саме так.

Мирослав БОЙЧУК: Я зрозумів, чому простим людям, народженим в сересері, - злиденні пенсії, а суддям, прокурорам та міліціонерам тих часів - сотні тисяч.

    Бо народжені в серусері - були потенційними ворогами майбутньої незалежності. Вони все своє свідоме життя, не покладаючи рук, працювали на розбудову країни-експлуататора. Вони будували заводи, дороги, колгоспи та багато всього іншого, чим тільки зміцнювали експлуататорську суть того суспільства. Вони навіть служили в армії країни-експлуататора.

Мирослав БОЙЧУК: Про банани, прокладки, туалетний папір та іншу фігню.

 На відео внизу думки молодої людини, яка про ті часи знає тільки з зомбоящика та Інтернету та намагається вставити свої "5 копійок" у те, про що не має жодного поняття з тими ж відосиками з Інтернету. Про банани, прокладки, туалетний папір та іншу фігню. Він ще забув сказати, що бідні совітські люди не мали мобілок, Інтернету та Монатіка.

Мирослав БОЙЧУК: Історія однієї зіпсованої світлини з минулого століття.

 

 Був час, коли бездумно сканував старі фотоплівки. Бездумно, бо то була виключно механічна робота і розглядати кожен кадр не було коли.

Останнім часом насолоджуюсь тим, що переглядаю ті відскановані світлини не квапливо. Це дає мені змогу не просто згадати той час та людей, але й звернути увагу на деталі.

Служитель слова. Отець Ігор Пелехатий: Культура – основа нашої нації, найміцніша і найпотужніша оборона, без якої будь-які патріотичні заклики не мають сенсу…

Літературна Світлиця газети "Галичина".

 До грудневої «Літературної світлиці» ми запросили священника о. Ігоря Пелехатого 

– пароха церкви Найсвятішого Серця Христового, Христа Чоловіколюбця і блаженних священномучеників єпископів Івано-Франківських Григорія Хомишина, Симеона Лукача та Івана Слезюка УГКЦ Івано-Франківська, багатолітнього редактора часопису «Нова Зоря», члена НСЖУ і відомого видавця, керівника Молодіжно-християнського центру ім. Івана Боско. Наш співрозмовник означив слово основою свого буття і поділився міркуваннями про його роль у суспільному житті України. 

До грудневої «Літературної світлиці» ми запросили священника о. Ігоря Пелехатого – пароха церкви Найсвятішого Серця Христового, Христа Чоловіколюбця і блаженних священномучеників єпископів Івано-Франківських Григорія Хомишина, Симеона Лукача та Івана Слезюка УГКЦ Івано-Франківська, багатолітнього редактора часопису «Нова Зоря», члена НСЖУ і відомого видавця, керівника Молодіжно-християнського центру ім. Івана Боско. Наш співрозмовник означив слово основою свого буття і поділився міркуваннями про його роль у суспільному житті України.

Мирослав Бойчук: як я започаткував радіо "Дзвони"?

Мабуть, "започаткував" буде не дуже правильним висловом. Швидше задумав...

   У Вікіпедії написано коротко: "Засноване у 1996 році тоді ще отцем-мітратом, а згодом і владикою Миколою Сімкайлом, пізніше до спiввласникiв приєднався і єпископ Софрон Мудрий ЧСВВ. Це був час, коли Греко-Католицька Церква вийшла з підпілля після багатьох років комуністичного переслідування."

    Читаю далі: "У січні 2006 року на радіо «Дзвони» безпосередньо почало працювати Згромадження воплоченого слова, коли о. Софрона Зелінського було призначено директором." Тож про першого директора - ні слова.

    По-перше: Греко-Католицька Церква вийшла з підпілля 29 жовтня 1989 року, а у 1996 році вона не просто вела активний, легальний спосіб життя, але й мала свій, потужний на той час, засіб масової пропаганди у вигляді телепередач.

Може кому й пригодиться. У свої 62 - я змінився:

 

1. Я любив своїх батьків, братів і сестер, дружину, дітей та друзів, а тепер я почав любити ще і себе.

Sergey Lapko: Про людей. Щербік.

    Тризубий Стас! Тризубий Стас!.. Може і так, може і Тризубий Стас. Як міф, як нік, як сценічне ім'я, як Тарапунька і Штепсель.

Andrii Kozak: ...не так страшні чужі воші, як страшні свої гниди

Дорогі українці, довго наважувався написати цей допис, але сьогодні я розумію, що про це мовчати не можна, про це потрібно кричати на кожному кроці. Прошу дочитати до кінця.

Ваші права, як людини, більше не існують...

 

"Сьогодні: у вас немає маски? Ви більше не можете зайти в жоден магазин чи громадський транспорт.

В Івано-Франківську відбувся концерт авторської пісні та співаної поезії під назвою "КОТИКУ МІЙ" (+ФОТО та ВІДЕО)

У вересні 2021 року в Івано-Франківському Пасажі (палац Гартенбергів) відбулась музично-поетична вечірка Клубу авторської пісні та співаної поезії за участю Петра Федоріва, Наталії Трегуб, Павла Волощука та Юрія Клим'юка.

Студія документального кіно Мирослава Бойчука пропонує до Вашої уваги 6 частин відео, відзнятого на цьому концерті.

Урочистості з нагоди відкриття першого на Прикарпатті пам’ятника блаженному Григорію Хомишину

    15 серпня у храмі Пресвятого Серця Христа Чоловіколюбця і блаженних мучеників Григорія Хомишина, Симеона Лукача та Івана Слезнюка відбулася святкова Літургія, яку у співслужінні численного духовенства очолив архиєпископ і митрополит Івано-Франківський владика Володимир Війтишин.

«Чому поляки, росіяни, американці співають пісні на рідній мові і тішаться, а коли ми співаємо свої пісні, нам кажуть, що ми націоналісти»? (+ВІДЕО)

 

    Перший фестиваль «Червона Рута» проходив у Чернівцях, присвятили його поету та композитору Володимиру Івасюку.

Орест Олексишин: СХОДИНКИ ДО ВЕРШИНИ СЕРГІЯ МІЧНИКА

Мирослав Бойчук замість передмови: Мав честь тренуватись з героями нижчевикладеного допису. На світлині ліворуч Сергій Мічник, третій зліва - Юрій Богданов.Світлина зроблена мною під час змагань з першості області у 1974 році. Місто Івано-Франківськ.

Назад в минуле: завод “Промприлад” в Івано-Франківську (ФОТО-ВІДЕО)

 Івано-Франківський завод «Промприлад» (раніше Станіславський машинобудівний завод, Станіславприлад, Геофізприлад) — одне з найстаріших підприємств.

Юрій Косик: Слава Богу, не зігували, бо був би повний п.здец...

 

Мирослав Бойчук: З моїх фотоархівів.

Група "ЕВМ" у Франківську. 1988 р.

Смішно дивитись і згадувати, але... тоді рокешник слухали і дивились сидячи...

   Юрій Косик:  Вперше було порвано зал рок-групою "Аракс", десь 80-й-81-й... ВІА-75 до уваги не берем, бо був просто класний ефектний концерт. "Діалог" теж нічого особливого не спричинив, вони були у Франику тричі, але то був замріяний прог-рок, лазерне шоу, тексти Тарковскького... Останній раз десь у 88-му - вже хард рок, але не порвали зал ні разу... 

 

  Отже ВПЕРШЕ!!! (десь 80-й-81-й) "Аракс" після виконання на завершення програми пісеньки "Burn" з репертуару Deep Purple і приголомшливого вибуху піротехнічного пристрою просто на сцені спричинили масовий екстаз і вихід на вулиці мирного радянського міста очманілого натопвпу, який чомусь виокреслився в організовані колони, що відбивали кроками чіткий марш і скандували - "We want rock!" Слава Богу, не зігували, бо був би повний п.здец... Звідки то прорвало? Невідомо... Думаю, генетичне шось... Ваш покірний слуга відбивав в тій колоні марш і голос мало не зірвав... 

    Вдруге таке трапилось після концерту "Зємлянє", десь 82-83-й... Там порвали вже низкою хітів рок-класики і, шо саме конщунствене, пєсєнкой із рєпєртуара брітанской панк-групи "Секс Пістолз". Досі не збагну, як оце діяло на нєокрєпше сознаніє молдодьожі комсомольского возраста, але колони були вже на порядок потужніші і організованіші... Треба попитати ветеранів КГБ, у них мали би бути звіти про то... Ваш покірний слуга не пропускав жодного концерту в "Конюшні", тож і там я був, і мед-вино пив... Ухххх... 

 

  Втретє таке сталося у 87-му, 88-му, після виступу "Круїз" на стадіоні, там вже був сльозоточивий газ всьо такоє, але то вже й часи були зовсім другі... На концерті "ЕВМ" ми з покійним Олексієм Маєвим брали вже чемно інтерв'ю у Моніна для обласного радіо... Нудно вже було і нам і Моніну... Але це вже зовсмім інша історія...

Україна одна з найбагатших країн світу за своїми природніми ресурсами та можливостями,.. АЛЕ МИ ПОГРАБОВАНІ ОЛІГАРХАМИ БРЕХУНАМИ...

 

В'ячеслав Березовський:

Візантійщина - ось першопричина всіх невдач цього народу. Візантійська традиція облуди, підступу та брехні, віками отруює це суспільство. Витравити її мабуть вже неможливо.

Всі класи, партії, рухи і таке інше - насправді ґрунтуються на ідеології ортодоксальної візантійщини. Спроби кращих умів її позбутися, або обмежити її вплив на суспільство, за часів Речі Посполитої зазнали невдачі. Більше у історії цього народу таких спроб не було.

Мирослав Бойчук: За 30 років українська влада перетворила мою країну в сировинний придаток розвинутих європейських країн.

 

   Найбільша країна Європи (поки що)! 

Найродючіша країна Європи! 

Найперспективніша країна Європи! 

І... найжебракуватіша країна Європи! 

Руслан КОЦАБА: Петро "Мазепа" і Мирослав Кушніренко - ймовірні організатори нападу на Руслана Коцабу. Замовник хто?

 

Радикали ледь не лишили журналіста Коцабу зору: деталі інциденту.

Джерело: https://from.ua/radikali-led-ne-lishili-zhurnalista-kocabu-zoru-detali-incidentu?fbclid=IwAR3beZN66SjZ7nfcM_jAmPYohrVKYiCpCq3phCjL1N266VOZMSJ27TxUDxg

    25 червня опівночі відомого журналіста Руслана Коцабу на пероні залізничного вокзалу Івано-Франківська невідомі облили зеленкою, через що він мало не лишився зору.

Відбувся благодійний концерт на лікування Народного артиста України Володі КОВАЛЕНКА.

    Назва концерту говорить сама про себе: "Твори добро і ним врятуєш світ". В обласній філармонії імені Ірини Маланюк зібралось не багато публіки, - мало не такий самий склад був на сцені. І все ж дійство відбулось. В залі, не зважаючи на холод, було тепло і святково. 

Якщо покласти в банку 100 чорних і 100 червоних мурах, нічого не буде відбуватися.

Але якщо цю банку сильно труснути, мурахи почнуть вбивати один одного.

Японія: 50 000 японців переступили столітній рубіж!

А через 15 років столітніх довгожителів в Японії буде більше мільйона чоловік. Чому?

Yuriy Sytnyk: прямуємо до анархії, котра, як відомо, мати порядку... та до кінцевого розвалу держави.

 

Yuriy Sytnyk

А тим часом триває феодалізація України.

Вчорашні ОТГ, а нині просто неконституційні територіальні громади, породжені недоумкувати соросятами-псевдореформаторами, поволі перетворюються в удільні князівства.

З різних куточків України приходять вісті про узурпацію влади у нових адміністративних утвореннях місцевими панами та підпанками. Навіть у неспроможних (а таких більшість) громадах їх голови роздувать штати і набирають на роботу своїх родичів, кумів і приятелів. Повсюдний критерій відбору - особиста відданість, яка щедро винагороджується чималенькими зарплатами.

«ТРИСУТТЯ часто називають ТРИЗУБОМ, що невірно.

ТРИСУТТЯ є унікальним знаменитим Українським знаком-символом, якого не має жодна нація світу і який несе глибокий закодований зміст — ТРИ СУТНОСТІ, тому і зветься «Трисуття». Це є Дерево Життя, в якому об'єднані Три Суті — Яв, Нав і Прав — міфологічні архетипи слов'янської мудрості.

Степан ПУШИК: "Формула добра: не роби іншим того, що не бажаєш собі."

 

Ганна Пушик. Світлини Ігора Роп'яника (використано з Інтернету)

Щоденно працюю над Степановими щоденниками, упорядковую, переводжу в електронний формат, планую хоч частину його записів видати, про що він мріяв ще за життя. Знаходжу дуже багато в цих рукописних денниках ще не опублікованих віршів, цікавих цитат і його роздумів, з чим хочу і вас ознайомити:

Антін МУХАРСЬКИЙ: ТАК ІСТОРІЧЄСКІ СЛОЖІЛОСЬ...

"Кієв русскій город" - якось на п'яному куражі заявив Толік (перкусія), одразу отримавши пизди від своїх же ж.

Цікаве звідусіль: жахливе про людство.

     У 1970-х роках сербська художниця Марина Абрамович провела експеримент: вона нерухомо стояла в одному з виставкових центрів, а поруч з нею лежали різноманітні предмети - від молотка з пістолетом до акварельних фарб. При цьому людям дозволялося взяти будь-який з цих предметів і робити з Мариною те, що їм заманеться.

Цікаве звідусіль: Народний секс. Сороміцький фольклор XIX століття. (Публікація не для дітей)

     Українська фольклорна спадщина приховує у собі багато вогкого, слизького, еротичного. Все те, що в «пристойному товаристві» вважали недопустимим, буйно розцвітало серед простого народу.

Приставив до скроні пістолет і наказав: "Ану, негіднику, пішли до начальства"

 

   — В умовах війни виросло нове покоління військових. Це гарантія того, що ­2014-й в Україні ніколи не повториться, — каже львівський письменник і журналіст Богдан Кушнір, 63 роки. У київському видавництві "Ярославів Вал" випустили його детективний роман "Блондинка для олігарха".

Юліан ЯКОВИНА: Зміст та мрія усього мого життя! Наш здобуток - Івано Франківська обласна організація "Івано-Франківський осередок Національної спілки кінематографістів України"!

Нам виповнилося- 23 роки, вітаю!

( На світлинах: операторсько-режисерський відділок Осередку)...

Шановні колеги!

Рівно 23 роки від сьогодні, за сприяння Національної спілки кінематографістів України, з Божої ласки, мені вдалося створити, спільно з вами, професійну-першу на Прикарпатті кінематографічну обласну організацію: "Івано-Франківський осередок НСКУ",якій сьогодні виповнюється-23 роки творчої діяльності! Пригадую перші наші завдання зі створених нами регіональних програм розвитку кінематографа нашого міста, регіону: кінодокументалістика, кінодраматургія, ігрове кіно, кіноакторська діяльність, дитячо- юнацьке,молодіжне кіновідеомистецтво (молодіжні студії, гуртки)... Приємно, що нас шанують, люблять, знають і не тільки в Україні! ...

Ігор ПЕЛЕХАТИЙ: МОЄ СЛУЖІННЯ у "НОВІЙ ЗОРІ" (Продовження - 8)

 Історія творення католицької преси в Україні з перших уст.

Частина - 8

Цими днями минає 30 років тому, відколи вийшов у світ перший номер відродженої греко-католицької газети "Нова Зоря", безпосереднім творцем якої з благословення св. п. Єпископа Софрона Дмитерка ЧСВВ, Ординарія Івано-Франківського УГКЦ випала честь стати мені.

Андрій Назаренко: Думки про Івано-Франківський "Дністер"

У Венеційські хартії є чудовий рядок: «Утилітарне використання нерухомих історичних пам’яток сприяє їх охороні». Іншими словами, якщо будинок використовується — він зберігається. Якщо не використовується — руйнується. Логічно. На цій фразі можна було б подякувати власникам за реставрацію і розійтись. Якби не продовження: «… таке використання бажане, але без зміни архітектурної структури та декору споруди. Тільки в рамках цих обмежень можуть бути дозволені зміни, яких вимагає еволюція звичаїв і побуту».

Ігор ПЕЛЕХАТИЙ: МОЄ СЛУЖІННЯ у "НОВІЙ ЗОРІ" (Продовження - 7)

Історія творення католицької преси в Україні з перших уст.

Частина - 7

Цими днями минає 30 років тому, відколи вийшов у світ перший номер відродженої греко-католицької газети "Нова Зоря", безпосереднім творцем якої з благословення св. п. Єпископа Софрона Дмитерка ЧСВВ, Ординарія Івано-Франківського УГКЦ випала честь стати мені.

Ігор ПЕЛЕХАТИЙ: МОЄ СЛУЖІННЯ у "НОВІЙ ЗОРІ" (Продовження - 5, 6)

Історія творення католицької преси в Україні з перших уст.

Частина - 5

У ці останні березневі дні 2021-го минає 30 років, відколи почалася нова історія відродженої газети, а пізніше – й видавництва «Нова Зоря», безпосереднім творцем яких з благословення св. п. Єпископа Софрона Дмитерка ЧСВВ, Ординарія Івано-Франківського УГКЦ випала честь стати мені...

Ігор ПЕЛЕХАТИЙ: МОЄ СЛУЖІННЯ у "НОВІЙ ЗОРІ" (Продовження - 3, 4)

Історія творення католицької преси в Україні з перших уст

Частина - 3

В «Західному Кур’єрі» мій трудовий стаж склав лише 10 місяців (липень 1990 - травень 1991), але це був надзвичайний репортерський досвід: вже в перших номерах був розміщений мій велетенський фоторепортаж про святкування 500-річчя Українського Козацтва, під час котрого велелюдний здвиг івано-франківців із синьо-жовтими прапорами впродовж двох тижнів на кільканадцяти автобусах здійснив національно-просвітницький рейд Хмельниччиною, Вінничиною, Черкащиною, Київщиною, Таврією і Запоріжжям, кульмінацією якого стало грандіозне віче на околиці Нікополя біля могили легендарного січового отамана Івана Сірка.

Ігор ОЛЕКСАНДРОВИЧ: "Про кіно у клубі 70-х років"

Десь в кінці 1950-х років до клубу було добудовано приміщення кінобудки. І в 1960-70-х роках кіномеханіки Ярослав Левицький , Марія Василюк- Шмотолоха впевнено провадили цю справу і були шанованими людьми. Біля них завжди крутились зацікавлені пацани,що хотіли надати "допомогу" і мати змогу дивитись фільми.

о. Ігор ПЕЛЕХАТИЙ: МОЄ СЛУЖІННЯ у "НОВІЙ ЗОРІ" (1,2)

Історія творення католицької преси в Україні з перших уст.

У ці останні березневі дні 2021-го минає 30 років, відколи почалася нова історія відродженої газети, а пізніше – й видавництва «Нова Зоря», безпосереднім творцем яких з благословення св. п. Єпископа Софрона Дмитерка ЧСВВ, Ординарія Івано-Франківського УГКЦ випала честь стати мені.

Мирослав Бойчук: коли згадую про свої 62...

    Останнім часом все рідше приходять радісні звістки і все частіше сумні...

Я не про прірву між багатством та злиднями в Україні, хоч і це теж тисне на мізки... особливо коли згадую про свої 62...