Глузман: Пане Порошенко, припиніть брехати!

    Шановний Петре Олексійовичу! 

    Я починаю звикати спілкуватися з вами за допомогою так званих відкритих листів. Безмовних листів. Що ж, коли в молоді роки я був в Радянському Союзі табірної пилом, Я також досить часто надсилав листи главі КПРС пану Брежнєву. В основному це були відкриті, опубліковані в самвидаві листи. Як і в Вашому випадку - без відповіді, всі. 

В Центрі Сучасного Мистецтва Івано-Франківська презентували проект "Ми ті, на кого ми чекали". Дійство відбулось за мовчазної присутності пана "Панедайтепарукопійок".

    Презентував проект за заочної участі Євгена Самборського  відомий не тільки в Україні Прикарпатський митець Мирослав Яремак. Ваме він відтворив однойменний перфоменс перед публікою з камерами та без...

Віктор Павлік перший "офіційно" попросив вибачення у спільноти за свій підпис під зверненням проти такзваного "законопроекту про квоти від Кириленка". Краще пізніше, ніж ніколи... ато я вже було подумав тойво...

Віктор Павлік

9 год · Kyiv, Ukraine · 

Я прошу вибачення у всіх за свій вчинок... необдуманий....
Не дочитав. не дозрозумів. не дообдумав....
Будь ласка !

https://www.facebook.com/vpavlik100?fref=nf

а ще радять "не кажіть так, бо то війна...", а ще не критикуйте наше керівництво, бо то ви потакаєте путіну...

Замість передмови Андрієві Сергієвичу від Мирослава Бойчука. Шановний  Andriy Sergiyovych ! Своєю публікацією Ви тільки підтвердили правильність моїх дій. Якщо за

російським бугром через мою пошту читають мою інформацію, то вони з перших вуст мають можливість дінатися про те, що і як ми думаємо про них і про дії їхньої правлячої верхівки, тай не тільки про це. Чи не тому саме московський блогер "з"їв" мій сайт "ФранківськТБ", який з тих самих намірів був на контенті УКОЗ.

Остап Дроздов: Я вже третій рік про це кажу

У якості анонсу з коментарів до нижчеподаних думок від Людмила Роженко: Він хворий. Нехай би якоїсь валер'яночки випив. Але щось мені здається, що він нормально заробляє на своїх апокаліптичних україноненавистницьких прогнозах. На Донбасі живуть такі само українці, як і в Києві. Те, що путіну доводиться воювати там своїми засланцями, бо місцеві у те військо не йдуть, - найкращий тому доказ.

Богдан Мокрій. Навчався у Ivano-Frankivsk National Medical University: Для того, щоб судити лікарів, вдягніть білий халат, і посидіть на прийомі лікарем, тоді ви побачите, в яких умовах доводиться працювати...

    Коментар на одну з публікацій про лікаря, який на прохання допомогти вмираючому на сходах його медичного закладу Івано-Франківська відповів "Нехай вмирає, а я що зроблю..." "тягне" на окрему публікацію... про "порядність" та "безкоштовність" нашої медицини. Мова йде про лікарню на вулиці Матейки, але я навмисне не конкретизую, бо такий стан речей у всій українській медицині (як і в усій державній політиці, правоохоронній, комунальній системі, іншого), відколи вона стала такбимовити вільною і незалежною... Отож...

Сергій Шишкін. Про квотування і не тільки.

Сергій Шишкін

    Входити в проблему довелося давно. Декого ще на світі не було. Перші українські фестивалі, перші надії, перші результати і перші поразки – все було. І все це досвід. Після конкурсів кінця 80-

х – початку 90-х мене почали запрошувати в журі. «Тарас Бульба», «Перлини сезону», «Оберіг», «Срібна підкова» - список не весь - було ще багато дитячих фестивалів. А ще організований в своєму місті фестиваль "Володимир". І дехто з підопічних таки закріпився в першому ешелоні. І якщо на самих початках я теж говорив, що українським виконавцям треба брати рівнем, то з розподілом частот зрозумів, що про той рівень можуть ніколи і не довідатись. Часом до нього в умовно своїй країні просто не дадуть дійти.

Володимир Михальчук: Увага! Викрадають гроші зі скриньки для збору пожертв!

    Дуже давно за згодою власника підприємства, ПОС “Віра в майбутнє“ розмістила скриню для збору пожертв від громадян України. Перший час все було гаразд, коли наші співробітники приходили для вилучення зібраних коштів, скриня була ціла і не ушкоджена, це вказувало на те, що у її вміст ніхто не втручався.
    Згодом волонтери ПОС “Віра в майбутнє“ стали помічати, що до скрині є сторонні втручання.

Анатолій Матвійчук, для «Главкома»: Кров людська не водиця, або Дещо про війни в інформпросторі

Раптом подумалося: деякі талановиті люди народжуються, а потім ідуть із життя в одну й ту саму пору року. Часто, з різницею лише в кілька днів. Найяскравіший приклад це, звичайно ж, наш Кобзар Тарас Шевченко. Але ось випадково глянув у Вікіпедію – і виявив, що Квітка Цісик також пішла на небеса, не доживши до свого 45-річного ювілею лише кілька днів. Її День народження ми відзначатимемо 4 квітня.

Анатолій Говорадло: Мені соромно за деяких моїх колег , до яких я донедавна, ставився з повагою!

Анатолій Говорадло

    Я не знаю які принципи і переконання рухали моїми колегами коли вони підписувались проти надання преференцій україномовній музиці в українському медіапросторі, але здорового глузду в цьому я бачу дуже мало!

Воїну «Айдару» не найшли житла в селі. Він зимував у землянці (оновлено)

Прочитавши нижчевикладену публікацію, вирішив покопати в Гуглі відео за ключовими словами "Порошенко дбає про солда, армію"... Ось, що пошукова видала https://www.youtube.com/watch?v=25h9fssdwqU

https://www.youtube.com/watch?v=NQJRI5f-Sqo

На першій сторінці - жодного позитиву... Тай звідки він візьметься той позитив?.. то ж не брехливий зомбоящик на замовлені сюжети в новини.

Що варто побачити в Івано-Франківську? Куди піти? Поради для туристів.

“Компактне, красиве і комфортне. Можливо, я б залишився тут назавжди”, – так говорить про Івано-Франківськ чи не кожен другий гість. Більшість найцікавіших атракцій міста розміщені в його центральній частині. Тож прогулянка столицею Прикарпаття не лише не втомить, але й принесе масу задоволення.

Старий хіт у новій інтерпритації.

Святослав Кіпецький

Біда не в тім, що свище порох лютий,
Що Шокін на вікні малює мертві квіти...
Біда не в тім, що в нас АТО триває...
І сєні кулювлоб нема кому пустити...

Біда не в тім, що скаже гройсман лютий,
Що порох на вікні малює жовті квіти...
Біда не в тім, що ми іх ненавидим...
Біда, що всіх ми іх не зможем посадити...

Євгенія Чуприна:... Може, саме на цьому етапі ми помилилися, що вийшли на Майдан?

     Люди, котрі стояли на Майдані, а тепер розчаровані, просто забули, за що саме вони туди вийшли. Тепер їм здається, що - за україномовну філію Едему в усьому світі. А тоді вийшли за принципи. Давайте ще раз згадаємо, як це було.