неділю, 28 січня 2024 р.

Я не боюся померти - така думка приходить до мене, коли бачу на яке дно впала і продовжує падати моя Україна...


Я прожив надзвичайно цікаве та насичене на події та емоції життя. В мене була (і є) улюблена робота, цікаві захоплення, красиві жінки, вірні друзі... Я ніколи ні перед ким не стелився і не лизав задницю, тому маю чисту совість перед самим собою,.. хоча маю й "море" життєвих гріхів, у яких щиро розкаявся... і схоже на те, що Всевишній мені їх простив. Бо були вони не життєпожираючі та смертельні для інших... Я мав, пережив і відчув всі радощі земного життя, тому абсолютно не жалкую за всім содіяним та пережитим мною в минулому. Єдиний негатив,- нині я не бачу майбутнього... І не тому що війна, а тому, що моя держава у верхах перетворилась на зграю злодіїв, брехунів, казнокрадів.