Майже годинний фільм охоплює події від Першої світової до сучасних днів.
Як змінювався Івано-Франківськ - на кіноплівці.
За інформацією майже всіх ЗМІ дізнаємось, що "Ініціатива здійснена силами мистецької аґенції «Мантикора», тижневика «Репортер» та телерадіокомпанії «Вежа». Кадри ретельно підбирав у столичному кіноархіві гендиректор ТРК “Вежа” Тарас Зень. Більше про проект читайте у матеріалі У Франківську презентували німе кіно про 100 років життя міста."
Мирослав Бойчук: З останнім реченням дозволю собі не погодитись, бо крім архіву Пшеничного, свої кіно-фото та відеооархіви надали й інші не байдужі до історії рідного краю люди, в тому числі і я.
З коментарів на Фейсбуці:
Ihor Panchyshyn Прекрасна ініціатива. Дуже важливо створити власний кінофотоархів. Абсолютно красиво проведена презентація, незважаючи на технічні проблеми. Можна потішитись класичним перформенсом, де музика, очевидно, була найліпшим елементом. ....але ...ось "але". Але хочеться позбутись публічного нагадування радянської "пропаганди успіху". Звісно в Архівах Державного кіноархіву зберігаються плівки "Укркінохроніки" і нічого окрім радянських агіток побачити неможливо. Це колосальна робота аматорів,у яких хоббі зібрати все відзняте на "рухому фотографію", але матеріал, який розповідає про місто опісля захоплення його совітами - просто черговий раз повертає в радянський дискурс...Не хотілося б думати, що ініціатори мали на меті нагадати про "успіхи соціалізму і перебудову міста з натхненням комсомольців. А у відсутності професійного монтажу з включенням закадрових коментарів, це залишило неприємний осад. Така титанічна робота гідна бути підставовим матеріалом для експертів і науковців. Здається все ж спочатку необхідно було б опрацювати цю "агітку". При перегляді я чув навколо захоплені вигуки і коментарі молодих людей в дусі "какую страну потєрялі". Очевидно в роботі з історичним матеріалом радянських архівів завше необхідна вдумлива і професійна адаптація д тих сенсів, які намагаємось проголосити. Не рятував навіть геніальний закадровий спіч-порятунок Т.Прохаська, якого можна слухати і без відеоряду. Напевне таку роботу слід обов'язково продовжувати, але публічно представляти це можна лише з грунтовним аналізом. Поверхове втішення якимись фактами є всерівно ідеологізованим. Про це фахівці (чи ті які в силу обставин цим зайнялись) мусять пильно памятати. Це все ж тонкі речі. Такий фільм (будучи простим набором "нарізок") має бути в нашому обласному архіві і бути предметом аналізу і прецизійного препарування. І, мабуть, лише після того виставлений на огляд публіки. .....Та й кінцівка була (звісно) теж агіткою.
Anatol Zvizhynskyy не обовязково де багато людей - маркетинг. хоча, кількість один з показників. а те що нарізка відео і фото по совковськи пафосна, це факт. соцреалізм відклав свої яйця і поїдає мізки святковими досягненями. це серед нетямущої молоді видно. те що показ кінохроніки (її фрагментів) перетворено у шоу - файно, але пощо. це розповідь про історію міста чи про її трактування?
Ihor Panchyshyn ..Звісно все варто назвати точно - -так от це "склад" матріалів некритично підібраний і оприлюднений навіть не як колекція, а як набір даних. Оправдання, що там в архівах більше не було можна розуміти якщо йдеться про певного роду звіт про те, що є в цих збірнях. А після цього мусить вже тихо і послідовно проводитись робота (якась, наукова, послідовна, дослідницька, пошукова....) аби весь той масив якимось чином переповісти спраглому до знань про історію (незаангажованому і часто наївному) глядачеві...Ну й справді, у мене питання - -Чому у політично і національно заангажованому творчому колективі не зформоване навіть оціночне бачення зібраного? Тим більше, якщо воно виноситься на публіку....Та й таке...За всяким "творцем " завше мусить відчуватись його місія, бачення і позиція....Тим більше коли вкінці фільму чітко видно пріоритети (пластові наприклад) команди.Будь які факти мають свій запах і колорит. Так вже воно є.
Немає коментарів:
Дописати коментар