Ігор Калиниченко: 15 червня свій черговий день народження святкує легенда української рок- і поп-музики, співак, музикант, поет і композитор Віктор Морозов.

    15 червня свій черговий день народження святкує легенда української рок- і поп-музики, учасник гуртів "Quo Vadis", "Арніка", "Ватра", "Смерічка", "Не журись", співак, музикант, поет і композитор Віктор Морозов.

     Віктор Морозов є одним із найвідоміших українських співаків і композиторів. Завдяки своєрідному голосу та вправному володінню гітарою він завоював значну популярність як на Україні, так і далеко за її межами. Талант і майстерність Віктора особливо виявляється в численних піснях, покладених ним на вірші найкращих модерних українських поетів. Його співана поезія справила великий вплив на творчість багатьох сучасних рок-груп України, таких як “Плач Єремії” та “Мертвий півень”.
     Народившись 15 червня 1950 року в Кременці на Західній Україні, Віктор розпочав свою музичну кар’єру на початку сімдесятих у Львові, створивши одні з найперших українських рок-груп – “Quo Vadis” 1971 року й “Арніку” 1972-ого. Від 1976 року Віктор працював солістом ансамблю “Ватра”, а 1979 року став солістом популярної “Смерічки”. Завдяки цьому він мав можливість тісно співпрацювати з багатьма відомими співаками й композиторами, такими як Ігор Білозір, Оксана Білозір, Віка Врадій, Назарій Яремчук, Володимир Івасюк та іншими. З цими ансамблями Віктор також мав змогу подорожувати, представляючи Україну, або й бувший Совєтський Союз, на багатьох міжнародних музичних фестивалях.

     1988 року Віктор став одним із засновників та мистецьким керівником театру-кабаре “Не журись!”, в якому авторські пісні поєднувалися з гострою політичною сатирою. У своїх музично-театралізованих виставах артисти театру дошкульно критикували й висміювали тогочасну комуністичну владу, чим значно сприяли піднесенню національної свідомості в Україні напередодні незалежності. Театр представляв глядачам пісні, заборонені Совєтським режимом, а 5 жовтня 1989 року вперше виконав публічно, зі сцени Львівської філармонії, заборонений тоді національний гімн “Ще не вмерла Україна” (під час вистави “Повіяв вітер степовий”).
     Завдяки своїй популярності Віктор мав змогу працювати в різних мистецьких жанрах – на радіо (один із авторів і ведучий “Гіт-параду студії Лева” разом зі Стефком Оробцем), на телебаченні (ведучий популярної програми “Ви нам писали” разом з Оксаною Білозір), на сцені (як актор, а також як ведучий багатьох концертів і фестивалів).
     На початку 90-х років разом із гітаристом-віртуозом та композитором Олегом Яремою Віктор започаткував новий музично-акустичний проект під назвою “Четвертий кут” (до першого складу проекту входив також скрипаль і звукорежисер Роман Лозинський). Перший їхній одноіменний альбом, що поєднував інструментальні композиції й романтичні балади-пісні, увійшов до 10 кращих альбомів України 1994 року. Віктор Морозов і Олег Ярема залучають тепер до багатьох своїх композицій бас-гітариста Олега “Джона” Сука й барабанщика /перкусіоніста/ звукорежисера Андрія П’ятакова. До речі, “Аліна”, одна з пісень альбому “Треба встати і вийти”, зайняла 1-ше місце львівського гіт-параду радіо “Ініціатива” вже на третій день після появи в радіоефірі.
     Віктор Морозов продовжує виступати як соліст, а також із “Четвертим кутом”, театром “Не журись!”, “Мертвим півнем” і “Батяр-Бендом Галичина”. В листопаді 2002 року вийшов компакт-диск В. Морозова і “Батяр-Бенду Галичина” “Тільку ві Львові” (львівські батярські пісні), а в березні 2003 – компакт-диск В. Морозова і “Мертвого півня” “Афродизіяки”. Нерідко Віктор бере участь у складі журі різних українських музичних фестивалів (“Надія”, “Мелодія” та інші).
     Крім музичної діяльності, Віктор відомий і як перекладач. Його переклади англійською з Т.С. Еліота, В.П. Блетті, тощо друкувалися в 80-х роках у київському часописі “Всесвіт” та інших виданнях. У травні 2000 року у львівському видавництві “Класика” вийшов окремою книгою перекладений Віктором із португальської роман Пауло Коельо “Алхімік”, у грудні 2001 роман цього ж автора “Вероніка вирішує померти”, а у вересні 2002 “Чорт і панна Прим”. У квітні 2001 року в київському видавництві “Критика” вийшла в світ книга в перекладі Віктора (з англійської) – “Уявлені спільноти” Бенедикта Андерсона. У квітні 2002 року в київському видавництві “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА” вийшов перекладений Віктором з англійської світовий бестселер Дж. К. Ролінґ “Гаррі Поттер і філософський камінь”, у вересні 2002 “Гаррі Поттер і таємна кімната”, у грудні 2002 “Гаррі Поттер і в’язень Азкабану”, у травні 2003 “Гаррі Поттер і келих вогню”, в листопаді 2003 “Гаррі Поттер і Орден Фенікса”, в жовтні 2005 “Гаррі Поттер і Напівкровний Принц”, а у вересні 2007 “Гаррі Поттер і Смертельні реліквії” .
     За переклад українською книг про Гаррі Поттера Віктор Морозов став переможцем конкурсу “Галицький лицар-2003″ в номінації “Літератор/письменник року”.
     Протягом своєї кар’єри Віктор виступав перед глядачами Австралії, Англії, Арґентини, Афганістану, Бельгії, Бразилії, Індії, Канади, Лаосу, Латвії, Литви, Німеччини, Параґваю, Польщі, Росії, США та багатьох інших країн.