На світі жив брудний, лайливий Мат,
Гуляв просторами цілісінького
Світу.
Було,- прискорював роботу
востократ,
А десь служив й Кацапським
Заповітом.
Прижився в фільмах, в пісні і
в книжках,
Крутився між буденними
Словами.
Він славив тільки те, що у
трусах
І до якоїсь посилав всіх мами.
Тупий він був, бо знав лиш
жменьку слів,
Якими вгризся в голови Народу.
Всі знали, що Матюк той з
Москалів,
Без племені, без честі і без
роду.
Було, коли у лінощах солдат
Вичерпував часу в роботі
квоту,
Приходив офіцерський моцний
Мат
І тим прискорював зупинену
роботу.
Служив той Мат не тільки в
Москалів,
Прислужувався ним і Українець.
Коли в запалі бракувало слів,
Кидав у вічі матірний
гостинець.
Та якось батьківщина Матюка
Напала на УкрАїнців країну.
І там через засланця -
простака
Почала нищити їх мову
солов'їну.
Той українець дійсно був
простак.
Запхав той Мат він навіть на
бігборди.
І тим прославив знову “что” і
“как”,
І прирівняв обличчя всіх до
морди.
Мораллю хочу вбити тих падлюк,
Які руйнують словом Україну,
Коли вливають той брудний
Матюк,
У нашу пісню й мову солов'їну.
Немає коментарів:
Дописати коментар