вівторок, 28 березня 2023 р.

Анатолій Матвійчук: ПЛАСТИР НА ГНІЙНИКУ


 Під гучні київські вибухи добре думається. Зокрема про всю цю хитру фронду, яка тримає вітчизняні телеканали і зараз знов настирливо наводнює ефір розважальними шоу.



Варто спробувати збагнути, як мислить влада, і як міркують власники телеканалів. Але нинішню владу передбачити легше: мовляв, народ наляканий і збуджений, його потрібно чимось розважати, відволікати і давати релакс, нехай дивляться ці гумористично-патріотичні шоу і набираються бойового духу. А під час рекламних пауз хай думають, що їм необхідно прикупити в аптеках (чомусь фармацевтичний бізнес зараз у фаворі).
Не знаю, чесно, хто потребує зараз такої кількості цих дебільних шоу? І чи справді у нас в Україні залишились самі лише дебіли, які ще споживають цей заборонений допінг у таких масштабах. Але схоже, у нашої верхівки, як у того Незнайки з казки один рецепт лікування всіх проблем і хвороб - касторка! Видно їхні креативні голови народжують лише такий квазіпродукт, а хотілось би чогось щирого і доброго, що лікує наші душі, а не того, що у рекламних паузах пропонує фармацевтична мафія.

Як мислять власники телеканалів? Мабуть, там трохи інша задача: зберегти свій медіаресурс, свого глядача і свій потенційний рекламний бізнес. А для цього, щоб там не було, потрібно утримувати в свідомості телезомбаків все точно так, як було до війни, роблячи вигляд, ніби нічого й не трапилося, а за вікнами мир та спокій. І вже бачимо, я деякі телеканали підтягнули до себе практично всіх тих, хто з ранку до вечора веселив публіку до війни. І все, нині майже як було, тільки от заговорили і заспівали всі на мові, яка ще донедавна була для них ворожою. Але навіть за мовою важко сховатися, бо народити щось путнє, окрім чергової "дикої дички" вони не можуть. Як це виглядає насправді зараз образно поясню.
Уявіть собі, що в тілі зріє величезний гнійник або розвивається гангрена, яка потребує ургентного оперативного лікування. Та замість цього - рана заліплюється пластирем, а пацієнту дають сильне знеболювальне.
Але рана продовжує гнити, тіло розкладається, поширюючи нестерпний сморід, гній тече струмками! Але нам кажуть - все добре, потерпіть, ми дали вам знеболювальне, організм сильний, він упорається...
Ні, не впорається! Інформаційний простір у кожній цивілізованій країні має працювати як своєрідна нервова система - вона збирає сигнали і посилає їх в мозок, а той вирішує, як лікувати організм - і виділяє то адреналін, то окситоцин, то мелатонін, в залежності від потреби організму.
А тепер уявіть, що вся ваша імунна ситема оглушена морфіном, героїном чи сильним знеболювальним - і ви навіть не розумієте, в якому жахливому ви стані!

Телепростір сьогодні, на жаль, виконує саме таку, відволікаючу роль - роль пластира. А топ-менеджери каналів просто не можуть дочекатись, коли все закінчиться, бо прибутки власників падають, вони нервують і страхуються на всі боки - ніби і всі в бойовому строю, але при тому й колишня медіаобойма при них, всі агенти впливу (тобто поп-звьозди) заряджені, хіба що добре закамуфльовані за допомогою української мови. І виходить, як в тому анекдоті - прутень уже обрізаний, але й хрестик висить на шиї, - бо, а раптом щось! А так, побачимо, що буде. Схоже, у медіамагнатів у цій країні якась своя гра. Яка? Невдовзі дізнаємось!
Але медики знають, зараження крові - то смертельна хвороба. Якщо, звичайно, не вживати кардинальних дій, а ліпити пластир на гнійник. А пацієнту можна і далі вішати лапшу на вуха - допоки він ще живий...

Немає коментарів:

Дописати коментар