А вліту була ймовірність, що можливість написати подяку своїй коханій у татусів зникне назавжди. Хтось вирішив на цьому місці побудувати зупинку. Ідея хороша, бо ті хто чекає на транспорт були б захищені від дощу та вітру, тай комерсанти б приліпились до місцини з своїми нехитрим крамом.Отож ідея - ідеєю, але втілювати її треба ломом та лопато. Тож першим ділом залили асфальт бетоно, потім забили довкола нього металеві штирі...
Але не тут то було... "Вдячні" татусі відразу зкумекали чим "пахне" ця новобудова: Довкола неї, як гриби піся дощу повиростають кіоски та павільйончики, а поруч з ними й бабусі з цибулько, яєчками, картоплю, молоком... Тож почали діяти рішуче і безкомпромісно: найперше пройшлися по ще незатверділому бетоні, змішали його з сміттям та гілками, погнули металеві штирі... Результат незабарився: від ідеї облаштування зупинки відмовились, майданчик очистили від цементу та металевих штирів... Тож ймовірні пасажири мусять стояти, так би мовини, на всіх вітрах... але, схоже що на це ніхто не нарікає, бо ж розуміють,- є справи набагато важливіші: щасливі рядки для щасливих матусь від щасливих татусів......А ви кажете...
Немає коментарів:
Дописати коментар