Віра в Бога, для мене особисто,- це віра у вищу силу і в самого себе.

Для мене Бог є там, де є я, а справжньою вірою є обов'язок поступати з людьми так, як би ти хотів, щоб поступали з тобою.

А ще не брехати... або брехати якнайменше. Для цього я запровадив обіцянку перед самим собою. Це єдина обіцянка, яку я не можу переступити чи зігнорувати, бо сам себе не збрешеш.

Основною суттю моєї віри є переконання в тому, що як ти даєш, так тобі і віддається. Цей закон, як на мене, діє на всіх рівнях. На людському - само собою і на державному також. Тому ми маємо те, що маємо. Як ми давали, так нам і віддається. Це видно навіть на мапі захоплених ворогом земель. На всеукраїнському рівні цей закон теж працює. Наш народ більше 360 років виборює незалежність і ніяк не може її вибороти. Чому? Та подивіться хоча б на історію нашого "славного" козацтва... Завжди його висококоритна частина гребла все під себе та продавалась за бабло. Повзала на колінах перед царицею та клялися їй у своїй вірності.. Ба, українці навіть свою віру та своїх власних язичницьких богів проміняли на жидівських.

Ну і ще одна частина моєї віри полягає у тому, що треба відпустити від себе гроші... і вони почнуть до вас приходити рівно тоді, коли вам треба і саме в тій кількості, яка вам потрібна. Принаймні у мене, завжди трапляється саме так.