Дізнався, що обрали нового очільника напівмертвої (як на мене), на нинішній день" Івано-Франківської обласної «Просвіти».

    Попереднього очільника Прикарпатської «Просвіти» Степана Волковецького обрали Почесним головою...

Чому напівмертвої,- бо фізично організація існує, а от духовно - наполовину. Обгрунтую свої міркування. Вони будуються на тих заходах, на яких мені довелося бути в якості журналіста-документаліста-блогера.

Їх сценічне наповнення бездоганне. Зі сцени звучить патріотика. На сцені - не тільки старші люди, але й молодь і діти. А от в залі... в основному дідусі та бабусі. Деяким вже далеко за 60. Дехто з них чемно слухає та дивиться. Дехто намагається не заснути, а дехто таки не зміг побороти цього бажання. Інколи на таких заходах я бачив й молодь. Її організовано приводили (заганяли) в зал з викладачем-наглядачем. Вони дружно займали задні ряди, виборюючи якнайдальші місце від сцени і відразу ж поринали в телефони та гаджети.
Була і ще одна історія. Якось, напередодні ювілейної річниці заснування Просвіти, ми з командою запропонували змонтувати документальний фільм про її історію. Матеріальною основою такої пропозиції стала наявність в моєму кіно-відеоархіві величезної кількості матеріалу на цю тему. Керівництво прийняло цю пропозицію і ми без зволікання розпочали роботу по здійсненню задуманого. Розпочали з оцифровування світлин з архівів Просвіти. Їх виявилося дуже багато. Тож робота йшла, майже, цілодобово, бо часу до ювілейної дати залишалось обмаль. Паралельно йшли перемовини щодо фінансування. Ми запросили 45 тисяч гривень. На цьому все й закінчилось...
Урочистості минули традиційно і без нашої участі. Мабуть під час їх проведення, зі сцени звучали красиві промови, патріотичні пісні і гасла, а в залі... як я писав вище.
Від тоді про наші колишні домовленості ніхто з просвітян ні гу-гу. Та і мені йти в черговий раз напрошуватись, якось не тойво...
Глянув на світлину в публікації і зрозумів, що нічого не змінилось: першопочаткова задумка засновників Просвіти - виховувати молодь, майбутнє України, звелася до зборів людей старшого віку та пенсіонерів.
Позитивом в цій історії є тільки те, що в мене в архівах заришилась величезна фотоісторія Прикарпатської освіти та і відеоархіви нікуди не зникли... поки що.

Джерела:

https://kuryer.if.ua/u-ivano-frankivsku-vidznachaly-155-richnyczyu-z-dnya-zasnuvannya-tovarystva-prosvita/

https://galka.if.ua/bilshe-ne-volkovetskyy-u-prosvity-prykarpattia-novyy-holova-mykhaylo-sichka/