Мова була про знаковий концерт групи "Круїз" на нашому стадіоні в далекому 1988 році. Після концерту було багато випадків хуліганства з боку фанатів та брутальності з боку міліції. Розбиті вітрини, сльозоточивий газ і усе таке.
Степан Пушик навіть написав вірш про це, але гості програми не змогли його відтворити. Мало того, Іван запитував самого Пушика про цей вірш, але метр не зміг його пригадати.
Я зазирнув у свою пам'ять і пригадав той вірш.
Отже забута класика:
"У нас тепер Галактика й Круїз
Гіганти два - сини важкого року.
І буде спів без сміху та без сліз.
І буде для міліції морока.
І буде крик і буде дикий свист
І буде чорт робитися з дитини
І кинеться патлатий металіст
З цеглиною чи ломом на вітрину..."
Далі пам'ять мене зраджує, але знаю, що в третій строфі є звернення до батьків та вчителів з приводу того, кого вони виховали. Починається: "Скажіть мені батьки та вчителі". Далі не пам'ятаю.
Ось так. Тішусь, що, хоч частково, але відновив вірш , який забув сам автор.
---------------
З коментарів:
Володимир Калин: Точно цей вірш був у місцевій пресі того часу, пам'ятаю що ми його читали саме звідти. Треба шукати в "Прикарпатській правді" або "Світ молоді" ( хоча за Союзу то була інша назва)... "Комсомольський прапор".
Немає коментарів:
Дописати коментар