Мирослав Бойчук: відразу хочу попросити вибачення за не дуже літературні вислови в цьому інтервю... але продиктовані вони виключно емоціями в розмові про наболіле

    Ініціатором цього інтервю був один з ведучих, журналістів  ТРК "Карпати" Богдан Ославський. Його цікавила історія заводу "Геофізприлад" ("Промприлад").
    Звичайно ж,- розмова не обмежилась виключно цією темою, хоч і вона, попри свою географічну вузькість, охоплює цілу низку подій, історій та людей, пов"язаних з історією всього нашого краю.

    Наприклад, саме той факт, що на цьому підприємстві мені пощастило зустрітись, спілкуватись і працювати  з такими прославленими (і не тільки на Прикарпатті) особистостями, як Михайло Головатий та Степан Хороб про багатощо говорить.

    Нагадаю: Михайло Головатий - український краєзнавець, дослідник історії Станиславова. Член Національної спілки краєзнавців України. Депутат Івано-Франківської обласної ради I демократичного скликання (1990–1994). Почесний працівник туризму (2003), заслужений працівник культури України (2007). Автор книг «Етюди старого Станислава» (2007) та «200 вулиць Івано-Франківська» (2010).

    Степан Хороб - літературознавець, театрознавець, журналіст, педагог. Здобув науковий ступінь кандидата філологічних наук (Одеса, 1988), доктора філософії в Українському Вільному Університеті (Мюнхен, 1997) і доктора філології габілітованого (там же, 1999), доктора філологічних наук у Львівському національному університеті імені Івана Франка (2002), вчене звання професора отримав у 2003 році. Завідувач кафедри української літератури.

    На "Геофізприладі" працювали  і менш знані та малознані, але не менш знакові особистості. До прикладу - диригент хорової капели "Промприлад"  Ярослав Крушельницький - Заслужений працівник культури України. Всі мої намагання знайти хоча б якусь інформацію про нього чи фото в Інтернеті закінчились нічим... нажаль.
    А були ще Олександр Ремєзов - засновник заводської кіностудії та автор, практично всіх, документальних кінострічок про про цей індустріальний гігант Прикарпаття, Наталія Боднарчук - журналістка, яка все своє виробниче життя після заводської промприладівської багатотиражки присвятила міській газеті "Західний Кур"єр"... 

     Впевнений,- прізвище Майгутяк  теж нікому ні про що не говорить. Мало хто знає, що саме маленький Богдан Майгутяк був найпершим кіномеханіком першого дитячого кінотеатру Станіслава ще в далекому 1959 році.
    Але значущі заводські прізвища - то тема окремої розмови. А для тих, кому буде цікаво прослухати нашу розмову, розміщуємо весь її запис без будьяких вирізок та скорочень. (Відразу хочу попросити вибачення за не дуже літературні вислови в цьому інтервю... але продиктовані вони виключно емоціями в розмові про наболіле).