Чи знають про це всі мешканці Івано-Франківська, але саме в нашому місті, яке тоді (звичайно ж) називалося Станіслав у січні 1919 року Українська Національна Рада прийняла ухвалу про злуку і надала повноваження своїй делегації завершити оформлення об’єднання двох держав.
   21 січня 1990 року жителі багатьох населених пунктів утворили живий ланцюг від Івано-Франківська до Львова і від Львова до Києва, відзначивши цю історичну дату. Офіційно в Україні День Соборності відзначається з 1999 року.
    Через чверть століття після ланцюга єдності проблема Соборності України все ще залишається актуальною та болючою. Те, що колись назвали “синдром Збруча” (через культурні та ментальні відмінності між українцями Сходу й Заходу) зараз призвело до війни, яка триває вже два роки.
    Зрозуміло, що без прямої агресії Росії, ця війна б не відбулася. Втім, побутує й така думка, що від об’єнання в першу чергу втратила Західна Україна. Мовляв, краще збудувати маленьку, але українську державу, ніж велику зрозійщену.
    «Версії» звернулися до мешканців міста з наступним питанням ««Що для вас День соборності України? На вашу думку це благо, чи біда для українськості?».
Lesiuk bohdan
    Богдан Лесюк (підприємець): Однозначно – благо. Нація, яка входить в світову 20-ку, повинна мати гідну Державу. Я взагалі за відновлення Київської Руси-України.
Процюк
    Степан Процюк (письменник): День Соборності – це символ віковічної української мрії про єднання. За цю мрію багато шляхетних, із лицарськими душами людей, давно спочивають у землі, куди вони пішли спати ще молодими… Роз’єднання державного організму нищить, єдиність -зцілює.
    Біда лише в тім, що наша молода держава ще ніяк не може вийти із дитячого, у кращім разі, підліткового віку (є багато причин такого інфантилізму).
    Але це неодмінно трапиться. Кров українських героїв не може бути пролитою надаремно. Із Днем Соборності !
filippskyi
    Андрій Філіппський (головний редактор газети «Репортер»): Як може бути саме ДЕНЬ соборності благом чи бідою? Соборність для України благо, вона взагалі – благо для будь-якої країни.
chornenkyi vitaliy
    Віталій Чорненький (ГО «Голос»): Це дуже знаковий день в історії Новітної України. Благо чи біда- не мені судити, але в цей день було згуртовано людей у живий ланцюг від Києва до Львова, чим було показано єдність українців та бажання до свободи і незалежності.
boichuk myroslav
    Мирослав Бойчук  (“Громадське Інтернетбачення "ФранківськТБ”): Краще б Західна Україна була окремою Державою. Можливо, б вже були цивілізованою країною, а не придатком до загального великого корита.
Volodymyr harmatiuk
    Володимир Гарматюк (журналіст): Влітку 1991 року в Коломиї відбувся Перший Всесвітній Собор Духовності України. З того часу в мене залишилися надруковані на папері його емблеми і спогади. Приїхало багато людей. Казали, з цілого світу. Пісні, урочисті промови, танці, ейфорія. Роз’їхалися гості. А ми лишилися, ніби і в піднесенні, але наче серед дороги. Пісні і танці, ейфорія і національний одяг ще потім не раз були. Щороку, а то й по кілька разів на рік. Фестивалі різні. Родослав, Гуцульський.. Урочисті промови, транспаранти з назвами районів, областей, міст.. Піднесення минало. Лишалося відчуття того, що далі на роздоріжжі стоїш. Раз на рік відзначаємо День Соборності… Урочисті промови… Пісень, правда, останнім часом нема. Час не той. Дехто намагається зберегти цілісність соборної на Сході. А декого беруть на хабарях на Заході. До речі, про пісні. Є все-таки, є. Кацапські. По радіо. На всіх фм-станціях. І ведучі кацапські також є. Ну ми же братья.. Шо нам дєліть і замарачівацца. Ми же страна єдіная. Правда? Соборна…
http://www.versii.if.ua/