Я, як справжній максималіст намагався побачити кіно, зняте власними руками, негайно. Тим паче, що наступного дня я мав йти на військову службу.
Отож, поклав камеру на стіл та зафільмував сам себе. Для мене головним було побачити на екрані рух. Цього ж вечора приготував хімічні розчини та опрацював кіноплівку за всіма писаними правилами. Кінопроектора я ще не мав. Тому перегляд здійснив через фотозбільшувач, використавши механіку тієїж камери, на яку знімав. Враження від перегляду відзнятоготого були неперевершеними. Потім, на службі, 2 роки мріяв "дорватись" до кінокамери. Цей потяг до фільмування залишився і до нині.
На відео Кіноархіви з минулого 100-ліття. Моя найперша кінозйомка на подвір'ї юності. Івано-Франківськ. 1976 рік.
Немає коментарів:
Дописати коментар