Мирослав БОЙЧУК: В Івано-Франківську "Гуцулію" прийшла "Донєцкая кадріль" з Санкт-Петербурзької консерваторії...

     Чорний квадрат в якості першої ілюстрації до цієї публікації,- це не робота Малевича. Це моє бачення майбутнього Івано-Франківського Академічного Гуцульського ансамблю пісні і танцю «Гуцулія», після обрання його нового керівника... Далі про це розлогіше.

Почну з першопричини появи цієї моєї статті.

Про презентацію нового генерального директора-художнього керівника Івано-Франківського національного Академічного Гуцульського ансамблю пісні і танцю «Гуцулія» я дізнався в переддень цієї події. На фільмування мене запросив Головний адміністратор Національного гуцульського ансамблю пісні і танцю "Гуцулія" - Василь Павлюх.

Про те, що її треба відзняти жодних сумнівів не було, бо мене не полишає надія не те, що документальний фільм про його попереднього керівника,- народного артиста України, професора Петра Князевича таки буде знято. Звичайно ж, про оплату цієї роботи жодним чином не йшлося. На місце події, у філармонію, мене доставив Богдан Кучер, який був запрошений у якості почесного гостя. Прибули, як і годиться, за півгодини до початку церемонії, щоб мати змогу узгодити з організаторами місце розміщення знімальної апаратури та належно її встановити. 

    Пан Дебелий - новий генеральний директор "Гуцулії", відразу категорично заявив, що йому наші зйомки не потрібні, а якщо вони потрібні нам, - то він дозволяє це зробити тільки з того місця, на який він вкаже. І вказав: на самий кут приміщення. На моє зауваження, що я знімаю не на одну, а на 4 камери і те місце для фільмування не годиться, бо воно не дає можливості охопити основне місце подій - п. Дебелий відреагував дуже просто: порадив 3 камери розмістити біля входу, а одну в куті. Всі 4-и навпроти вікон, що унеможливлювало якісне фільмування. Зйомки навпроти вікон - це, як кажуть оператори, суцільні "негри" на екрані. На його запитання "Чи є ще якісь у мене побажання",- я пожартував що "після його рекомендацій, найбільше моє бажання - піти додому". ВІдповідь мене приголомшила остаточно: "Я вас не затримую, двері відчинені"...

    Зрозуміло, що після такого "спілкування", мені нічого не залишалось, як зібрати апаратуру та покинути місце події.

 Вдома я відразу зайшов у всесвітню павутину, щоб дізнатись з ким мав справу. І ось, що мені вдалося "накопати":

       Щодо результатів першого засідання конкурсної комісії з конкурсного добору на посаду генерального директора-художнього керівника Івано-Франківського національного Академічного Гуцульського ансамблю пісні і танцю «Гуцулія»

    За результатами першого засідання конкурсної комісії з проведення конкурсного добору на посаду генерального директора-художнього керівника Івано-Франківського національного Академічного Гуцульського ансамблю пісні і танцю «Гуцулія», яке відбулося  26 жовтня 2021 року, допущені до участі в доборі на посаду генерального директора-художнього керівника Івано-Франківського національного Академічного Гуцульського ансамблю пісні і танцю «Гуцулія»:  

• Дебелий Валерій Григорович
• Дем’янець Ігор Йосипович
• Собко Ярослава Михайлівна
• Петрик Володимир Васильович

Друге засідання відбудеться 02 листопада 2021 року о 15:00 в приміщенні Міністерства культури та інформаційної політики України (м. Київ, вул. І. Франка, 19, каб. 102).

(Джерело: Публікація на сайті Міністерства культури та інформаційної політики України (МКІП). https://mkip.gov.ua/news/6354.html).

    Я знайшов відео Другого засідання конкурсної комісії щодо добору кандидатів на посаду генерального директора-художнього керівника Івано-Франківського національного

Академічного Гуцульського ансамблю пісні і танцю «Гуцулія». На ньому кидаються у вічі 2 речі: відсутність звуку у ключових місцях відеозвіту та присутність у комісії директора Івано-Франківського драмтеатру. Згодом (з не перевірених джерел) мені натякнули на те, що саме він "проштовхував" кандидатуру п.Дебелого на посаду головного для "Гуцулії". Підкреслюю: З НЕ ПЕРЕВІРЕНИХ ДЖЕРЕЛ.

Далі - ще цікавіше. п.Дебелий, засновник та художній керівник ансамблю «Калина» –  випускник Санкт-Петербурзької консерваторії (https://dk.kyivcity.gov.ua/news/1012.html), а на всіх архівних відео, які є у всесвітній павутині, він розмовляє виключно російською... Зі мною він розмовляв українською, але ще й тепер, як розповів мені  один з філармоністів, - в хвилини не контрольованих емоцій, він переходить на російську. Знову ж таки - це інформація з не перевірених джерел.

     

 

    І на останок: з усіх доробків п. Дебелого, найбільшим вважається його "Донецкая кадриль"... 

Іншого від випускника Санкт-Петербурзької консерваторії я й не сподівався...

Після публікації цієї статті, мені на електронку прийшов лист. Спочатку сумнівався, чи його оприлюднювати, бо підписано, що то ЧОРНОВИК. Але вирішив таки оприлюднити, бо поштовий кеш, у випадку чого, підтвердить, що то не мої видумки. Отож:

                                                                             Міністру культури

                                                                             та інформаційної політики України

                                                                             п. Олександру Ткаченку

 

                                                                                               від колективу Івано-Франківського

                                                                                               національного академічного

                                                                                               ансамблю пісні  і танцю

                                                                                              „Гуцулія”

 

                                                            Подяка. (чорновик)

 

Якось ми давали патріотичний концерт на міській площі Івано-Франківська. Та так заспівали, що аж Скабєєва у Москві заскавуліла. Державний колектив співає «Батько наш Бандера»? Кошмар! Фашизм! Так само подумали і в Міністерстві культури та по кацапському принципу «как бы чего не вышло» поміняли нам керівника (рукавадітєля).  Прислали Валерія Дебелого. Йому 76 років. Ну і «мой адрєс - не дом и не улица, мой адрєс - савєцкій саюс». Представляли Дебелого нардеп з Луганська і якийсь чоловік з Кварталу…

         Наш ансамбль 82 роки є зберігачем культурної спадщини Гуцульщини, Бойківщини, Покуття, Опілля. Гуцульським ансамблем керували відомі майстри сцени, Народні артисти України  Ярослав Барнич, Дмитро Котко, Михайло Гринишин, Михайло Магдій, Володимир   Петрик, Петро Князевич. Це зірки. Призначення керівником ансамблю людини, котра не має зеленого поняття про герметичну, Гуцульську культуру, віддати ансамбль на заклання чужинцю - це якраз те, про що мріє Путін. Недавно Байден підказав, що головною метою Путіна є знищення Української Культури. Оце ж бо й воно! Ну і нагадаймо собі, що казав Черчилль про національну культуру під час війни.

        За три місяці, на які Ви призначили  Валерія Дебелого,  він знищив уставлені мистецькі традиції ансамблю щодо змісту, етики, духу, естетики, а особливо мистецької школи, котра  впродовж десятиліть напрацьовувалась Серцями і Душами попередніх, зіркових керівників. Зіркових, а не данєцкіх! З першого дня свого  «рукавадітєльства» Дебелий зайнявся постановкою свого секонд-хенду, а саме: композиції  „Карпати”, «Мишинська дрібонька», „Калина”, які  впродовж більше 20-ти років він ставить у всіх-всіх-всіх колективах, де працював. При цьому, цей наглий чужинець публічно, безапеляційно заявив: „Забудьте про Гуцульщину!”  Знамениту на увесь світ „Гуцулку Ксеню” Дебелий зняв з репертуару. Замість «Гуцулки Ксені» ансамбль вже співає «Дівчино моя, переяславко».

        „Мишинська дрібонька” – це самопальний маразм з рухами, що нагадують танці народу Сомалі. (Дебелий не чув, що гуцульський танець – це «нижній танець», тобто танець ніг). Шматки дебелої постановки вирвані з наших класичних композицій, що унеможливлює  показ нашої  справжньої програми. „Карпати” – калька з совєцких  постановок  типу „Дружба народов СССР”.  Гуцульщиною там і не  пахне. „Калина” – вся музика Лівобережжя, і т.д. Є таке підсвідоме відчуття, що наступною постановкою Дебелого (яке гармонічне прізвище) будуть «Танцы народов Севера России». А як таваріщь Дебелий представляє українську(!) культуру Донбасу, ви можете побачити тут: https://www.youtube.com/watch?v=4LfkgG6kqzQ&t=85s  Це «Донєцкая кадріль».

       Завезений здалека  Дебелий просто не знає, що таке автентичний гуцульський костюм і ніколи не відрізнить лемківський від бойківського. Він вирішив усі наші костюми утилізувати і замовити нові у французьких дизайнерів. Видно, Франція останнім часом стала спеціалізуватися по пошиттю карпатської ноші. До речі, Дебелий вирішив переселити наш костюмерний цех у пивницю. Брудну, мокру пивницю. Щедро обіцяв побілити. Це означає, що нашим автентичним костюмам і вишивкам ручної роботи – гаплик! А в костюмерному цеху буде валити стіну і щось там розширювати… Ви уявляєте, під час війни, до вас у хату прийшов чужий дєдушка і на другий день починає вам валити стіни…

      Що може знати чужий «савєцкій чілавєк» про гуцульську музику, про манеру, про стиль? Чи він знає, як мають звучати гуцульські мелізми? Що він знає про імітаційний чи руладний гуцульський спів? Що він знає, скажімо,  про кельтсько-гуцульські мантри? Чи може він колись бачив скрипку-яворівку? Чи він знає що то є браца̀рі,  капчурі, петек чи ґерлиґа? Щоб усе це знати, треба або тут народитися, або довго-довго це вивчати.

Аксіома: Гуцульська Душа Карпат совкам не відкривається.

        Знаєте, у спорті це виглядало б так, якби тренером футбольної команди призначили посереднього тенісиста.

        З часу призначення Дебелого, «Гуцулія» повністю зупинила концертну діяльність. Повністю! Він вважає, що у воєнний час  концерти давати не треба і впевнений, що його друзі з міністерства в цьому допоможуть. Фінансовий план вмер. За  три місяці  відпрацьовано тільки один касовий концерт. Один! З  10 по 27 червня у нас були заплановані гастролі в Польщі,  а далі мала бути Хорватія. Зрозуміло, що зараз гастролі мають яскравий політичний присмак, але  Дебелий не дав часу на передгастрольні репетиції. Ні одної репетиції перед політичними гастролями!? Ви ще десь таке чули? Дебелий  не відпускав на гастролі потрібних артистів, неодноразово змінюючи списки. Незважаючи на такий московський опір нового «рукавадітєля» нам вдалося виїхати до Республіки Польща, де з успіхом представили Україну під час війни з Росією. 

 Хорватія  зараз  під загрозою зриву, тому що всі гастролі організувала екс в.о керівника Ярослава Собко, але Дебелий звільнив її з посади…      

     Впродовж трьох місяців  роботи Дебелий В.Г. постійно, грубо порушував правила внутрішнього розпорядку колективу, репетиції балетної групи тривали по 7-8 годин тренувального часу, замість 4-х за графіком - концтабір. Не одна танцюристка плакала від його свинського солдафонства. Він часто  порушував правила охорони праці,  під час  повітряної тривоги не відпускав українців до бомбосховища, вчасно не давав вихідних і т.д.  Влаштовувалися безкінечні публічні презентації своїх новоспечених постановок, що було смішно, але й виснажливо для артистів. Його совєцкій авторитаризм дав результат: гуцули на сцені виглядають просто втомленими, якщо не здохлими. Глядач це відчуває…

     Дебелий не має поняття, що таке Українське трудове законодавство, що таке бухгалтерія, фінанси, документація, правила організації концертів і т.д. Свій дилетантизм він прикриває наглістю, хамством і погрозами.

       

     Ну і трошки «інтимного», про що гомонить усе Прикарпаття: Дебелий живе в кабінеті Петра Князевича. Перше, що він зробив при облаштуванні свого нового житла – викинув з кабінету портрет Тараса Шевченка... І живе він тут «на шару».  Дебелий не заплатив ні копійки за житлову площу, газ, електрику, воду, каналізацію, вивіз сміття і т.д..

Ньюансик: за електроенергію ансамбль став платити в 5 разів більше, ніж до Дебелого. Може він кацапський робот-диверсант і ночами підзаряджається? Сміх-сміхом, але наради в кабінеті керівника ідуть під запа̀хи немитих тарілок, бетонного перегару, непраних шкарпеток та інших некомільфо-міазмів «дєдушкі із Кієва». Жах? Та ні, це не жах. Це подарунок гуцулам від супер-фахівців з Міністерства культури України. Не Росії, а України!

 

     А хто буде у цьому всьому винен? Кого всенародно звинуватять у знищенні колективу? Зеленського! 100%!  І це все буде на фоні спічу Байдена про кацапські мрії про знищення Української Культури.

 

Отже, шановний пане міністре! Вам щиро «дякують» не тільки артисти ансамблю, а й творча інтелігенція Галичини, котра вже в темі. (Готується серія фахових статей.) І гуцули в горах, і українська діаспора за кордоном також Вам дуже-дуже «вдячні». І навіть на передовій хлопці вже чули про бригаду мистецьких диверсантів в Івано-Франківську. Телефонували, дуже цікавилися. Ну дуже їм цікаво! На відміну від Вас, пане міністре, вони розуміють що діється і за що вони воюють.

 

P.S. Знаєте, коли керівник гуцульського(!) ансамблю на репетиції раптом перескакує на «русскій язык», то це таки щось означає …

Знаєте, коли керівник західноукраїнського(!)колективу публічно хвалиться тим, що 15 років працював з КГБ, то це характеризує тих, хто його призначив. І «Нє вінаватая я!» тут вже не пройде.