Свого часу крутив дискотеки по великих селах Івано-Франківської області. Заробляв тоді на цьому захопленні досить непогані гроші, але планку якості при цьому ніколи не опускав.
Одного разу в голову прийшла ідея: показувати кіно, зняте в конкретному селі і показувати його на дискотеці для його ж мешканців. Задумано - зроблено.
Ось це кіно зняте в одному з таких дискотечних точок - село Перерісль, Надвірнянського району.
В п'ятницю ми крутили дискотеку безкоштовно. Ця халява потім нам окуповувалась сторицею, бо сарафанне радіо за добу розносило чутки, що буде кльова дискотека і по навколишніх селах.
Тож у суботу - неділю в нас була "хмара" народу. В тому числі і з довколишніх сіл. Завклуби завжди дивувались, що в них такої навали ще ніколи не було.
Але я не про це. В п'ятницю ми приїжджали задовго до початку дискотечного вечора, щоб не поспішаючи, розкласти апаратуру та зняти кіно про село і його мешканців.
В ніч з п'ятниці на суботу я проявляв та клеїв ці кіноплівки, а потім два дні крутив це кіно на гоцанкових вечорах.
В ті часи відеозйомка - було щось недосяжнозахмарне. Тому кінокадри зняті вчора і показані сьогодні діяли на публіку вражаюче. Під час демонстрації я, зазвичай, включав якийсь "медляк" (повільну пісню), бо всеодно в той час ніхто не танцював. Всі дивились кІно.
З кіноархівів Студії Мирослава Бойчука. Перерісль, Надвірнянського р-ну. 1985 рік.
Одного разу в голову прийшла ідея: показувати кіно, зняте в конкретному селі і показувати його на дискотеці для його ж мешканців. Задумано - зроблено.
Ось це кіно зняте в одному з таких дискотечних точок - село Перерісль, Надвірнянського району.
В п'ятницю ми крутили дискотеку безкоштовно. Ця халява потім нам окуповувалась сторицею, бо сарафанне радіо за добу розносило чутки, що буде кльова дискотека і по навколишніх селах.
Тож у суботу - неділю в нас була "хмара" народу. В тому числі і з довколишніх сіл. Завклуби завжди дивувались, що в них такої навали ще ніколи не було.
Але я не про це. В п'ятницю ми приїжджали задовго до початку дискотечного вечора, щоб не поспішаючи, розкласти апаратуру та зняти кіно про село і його мешканців.
В ніч з п'ятниці на суботу я проявляв та клеїв ці кіноплівки, а потім два дні крутив це кіно на гоцанкових вечорах.
В ті часи відеозйомка - було щось недосяжнозахмарне. Тому кінокадри зняті вчора і показані сьогодні діяли на публіку вражаюче. Під час демонстрації я, зазвичай, включав якийсь "медляк" (повільну пісню), бо всеодно в той час ніхто не танцював. Всі дивились кІно.
З кіноархівів Студії Мирослава Бойчука. Перерісль, Надвірнянського р-ну. 1985 рік.
Немає коментарів:
Дописати коментар