Анатолій МАТВІЙЧУК: РЕФЛЕКСІЇ ТА ІЛЮЗІЇ

    Ми однозначно пішли хибним шляхом. Не треба було ні в якому разі примушувати наших російськомовних чиновників говорити українською. Не треба було змушувати російськомовні групи чи співаків співати українською. Не треба було вимагати від російськомовних видань і телеканалів переходу на українську мову. Все, що робиться з примусу - є даремним.

     Якщо людина не перейшла на українську мову з волі власного серця чи поклику душі, то все інше - фальш, пристосуванство і кон"юктура, які ніколи не дадуть доброго плоду, а лише добряче зашкодять Україні. В якій би пропорції не змішали ми мед і дьоготь - все одно продукт буде зіпсованим.

   Щоправда, є, а чи точніше - було ще два гіпотетичні варіанти, якими Україна не спромоглася скористатися.
     Перший. Не блокувати і не їзолювати інформаційно - кращих представників української еліти і носіїв мови - письменників, філософів, поетів, співаків, акторів, а навпаки - дати їм максимально широку трибуну, щоб усі інші чули, бачили, порівнювали - і тягнулися за високими мовними стандартами, закладеними в їхній творчості. У нас же навпаки - була запущена програма розмивання стандартів і дискредитації всього справжнього українського. А згодом пішов процес повної підміни - коли "українодумаючих" замінили "україномовними". Якщо ви не розумієте різницю між першим і другим, то це біда.
     Другий спосіб: радикальний. Треба було різко і тотально ввести тест з українознавства. Достатньо було б п"яти-шести запитань, аби зрозуміти, що людина не може займати в цій країні значимих посад і впливати на її майбутню долю. Приклади - Ізраїль, країни Балтії. Навіть в США, щоб отримати громадянство ви, окрім мови, маєте знати історію США та політичну систему цієї країни.
     Введеня такої радикальної переатестації дозволило б хоча й болісно, але швидко відсторонити від керування Україною її недоброзичливців.
     Єдина умова - для цього до влади мав би прийти справді УКРАЇНСЬКИЙ ПРЕЗИДЕНТ, неважливо, чи демократичним шляхом чи шляхом військового перевороту. Він мав би не зважати на зойки і провокативні заяви в обмеженні демократії та свободи слова - оголосивши на два роки ОСОБЛИВИЙ ПЕРІОД ДЕРЖАВООЧИЩЕННЯ. І нічого антигуманного в цьому не вбачаю - світ знає такий досвід. Розумію, що другий радикальний варіант більше схожий на "4 сон Віри Павлівни" (погугліть Чернишевського!)
    Однак, розглядаючи з аналітичної точки хору саме нинішню українську ситуацію, не важко зрозуміти, куди приведе нас ця катастрофічна експонента. Скоріше всього, замість однієї, Соборної, буде кілька Україн - зовсім різних за суттю, в залежності від того, що вкладатимуть у цю стару назву новітні претенденти на Булаву - Гетьмани, а чи Гутмани.
     У мене все.
Джерело: https://www.facebook.com/amatviychuk?__tn__=%2CdC-R-R&eid=ARB9bIDMG37abBrVR7SvWVEJHIjKFMaNTzfZ_FMS1qnuniYpFs9GL8fnjJGGejGMjedVidQptOAhM9uP&hc_ref=ARTqWNTUmbjsGaUpR9yYLeQ3ibDjrQn2QPFbb3SCOHcb5GMna--SYsb8CIh1OqHF5UA&fref=nf