Презентуємо документальний фільм Мирослава Бойчука. "Тарас ЖИТИНСЬКИЙ. Мій Володя Висоцький".

    Документальний фільм Мирослава Бойчука. "Тарас ЖИТИНСЬКИЙ. Мій Володя Висоцький" було подано на ХІ Міжнародний фестиваль екранних мистецтв "Дніпро-Cinema" ім. Данила Сахненка, який пройшов у місті Дніпро в листопаді 2016 року. Подаємо його з невеличкою поправкою. Вирішили додати передмову, записану на підсумковому засіданні жюрі вищеназваного фестивалю-конкурсу з вуст його голови, кінорежисера, секретаря правління Національної спілки кінематографістів України, Народного артиста України Ярослава Лупія.
    При всій повазі до шанованого кінознавця, не можемо погодитися з його вердиктом щодо цієї стрічки.

    Доречі за 3 дні роботи фестивалю - це був єдиний вислів який прозвучав в бік цієї роботи. Тож в чому її позитив і в чому негатив дізнатись, практично, не вдалось. А хотілось би.
    Склалось враження, що жюрі подивилось тільки початок фільму, бо його сутність закладена не в піснях (доречі, як на наш погляд, написаних і записаних абсолютно не під Висоцького), а в діалогах режисера та співака. Основою задумки було прокласти паралель між Висоцьким та сучасними подіями в Україні.
    Вражає настільки актуально звучать його пісні нині, І в Україні в першу чергу. Тому й подано пісню Висоцького на початку фільму цілком, а не уривком. А кінцева пісня, авторами якої є режисер фільму та її виконавець, - це своєрідний підсумок діалогу, а також спосіб озвучення ставлення творців стрічки до неординарної творчої особистості - Володимира Висоцького... Не виключаємо й того, що наші думки можуть бути упередженими. Тож судити Вам. Будемо вдячні якщо і Ви висловите свої думки та поради щодо цієї роботи, але спочатку радимо подивитись фільм до самого кінця.