Сергій ТРИМБАЧ: НЕСТРУКТОРОВАНЕ СУСПІЛЬСТВО БЕЗСИЛЕ ЩОСЬ ЗМІНИТИ В ЖИТТІ. ЩО Й ТРЕБА ВЛАДІ...

    (З виступу Сергія Тримбача (відредагованого), на з"зді кінематографістів 25 жовтня).

"На рубежі 1980-90-х раптово з"ясувалось, що громадянське суспільство, стільки років старанно витоптуване владою, постало. Бо серед асфальтованих і утрамбованих площ траплялися не виполоті і не убиті острівці, передусім творчі спілки. 

    Так, спілки. Ще від кінця 70-х у нашій Спілці кипіли пристрасті, коли б і з якого приводу не збиралися. Було очевидним: ці люди незадоволені існуючим життям і готові його міняти. То ж не випадково Міхаіл Горбачов скаже потім, що Перебудова в СССР почалася з 5-го з"їзду кінематографістів. А роль письменницької Спілки, в лоні якої народився і зміцнів Народний Рух?! У Будинку кіно отаборився Меморіал. І т.д. 

    Що ж, новітня влада, ота комсомолія, нова бюрократія зробили висновки - уже в 90-ті. Громадські творчі організації можуть бути, але тільки на колінах, тільки в упослідженому і принизливому стані. Хай животіють. Бо ж за радянських часів, за Хрущова і Брежнєва, їм дали волю, і купу майна разом з можливостями їх використання - себто фінансову незалежність. Так от - зась вам. І так хочеться одібрати все. Ганна Герман, тоді рулівна працівниця Януковичевої адміністрації, якось обмовилась: ліквідувати цю архаїку, а майно спілок віддати креативнішим людям. Я тоді відповів: "Ми надто добре знаємо, що трапляється з нашим майном, коли воно попадає в руки таким "креативним людям" як ви, пані Ганно. Миттю виростає семиметровий паркан, та й по всьому..."

    Що ж нині? Один майдан, другий... Давайте ще третій - нічого це не змінить. На майданній сцені знов постануть лідери кишенькових партій, проплачені і керовані нуворишами. Тільки ми розходимось, розказуючи про Революцію Гідності і т.п., як від усього цього нічого не лишається. Бо суспільство геть не структуроване. Ті самі партії кроку ступити не годні, бо ж на ниточках олігархів. Ніщо інше не сформоване і не структуроване. А нас будуть і далі гнути до землі. Уже зігнулись...
    КОЛИ РОЗПРЯМЛЯТИСЬ БУДЕМО? І в який спосіб? У цьому й питання одвічне: ЩО РОБИТИ? Думаймо, бо вже труну нам злагоджують.