«Про рояльний дерибан і важкий культурний стан» в Івано-Франківську.

     Почнемо з короткої передісторії.
     Влітку 2015 року Євросоюз, при підтримці Польщі, виділив Івано-Франківську ґранд на закупівлю оргтехніки та музичних інструментів на суму 2,5 мільйони гривень. 520 тисяч гривень з цієї суми міська влада запланувала витратити на закупівлю для міста музичних інструментів, в тому числі і рояля. Тоді ж, міськвиконком, як і годиться, оголосив тендер на освоєння цих коштів за призначенням.
     Тож одного дня в одному із владних кабінетів засіла поважна тендерна комісія для визначення його переможця . Претендентів було кілька, в тому числі і фірма “Solo”, дестриб”ютер корпорації фірми “Yamaha” в Україні, яка випускає масу різноманітних музичних інструментів, в тому числі і роялі (доречі, чи не найкращі у світі). Її на тендері представляв, директор музичної крамниці ”Музшоп” Ярослав Карців. Перш ніж подати заявку на тендерний конкурс, Ярослав зв”язався з представниками корпорації “Yamaha” і запропонував їм продати цей та інші музичні інструменти Івано-Франківську за їх собівартістю. Вигода такої співпраці видавалась очевидною: наявність якісного інструмента підняв би іміджово-рекламний статус фірми “Yamaha” на Прикарпатті, а Івано-Франківськ, маючи якісний, фірмовий інструмент всесвітньовідомої фірми, зміг би запрошувати на концертні

виступи потужних, талановитих виконавців світового масштабу. Корпорація задовільнила це прохання. Було погоджено і ціни: за кабінетний рояль “Yamaha” - 250 тисяч гривень та 130 тисяч за інші музичні інструменти. Тож загальна сума коштів на закупівлю фірмою “Solo” всіх передбачених тендером музичних товарів склала 380 тисяч гривень. Таким чином, з наданих ґрандом грошей, утворювався залишок у сумі 140 тисяч гривень, що відкривало перспективу закупівлі додаткових музичних товарів для навчальних закладів міста.
    Скажемо відразу - фірма “Solo” та інші заявники програли тендер. Пояснення від членів тендерної комісії було просте: неправильно оформлена заявка, незадовільно складений список поточних товарів. Мовляв в нього занесли не ті музичні інструменти, які б хотілось... В результаті ґранд віддали підприємцю Олегу Колубаєву. На тому й розійшлися...
  На фото: Ямаха GB1K-PAW                   

     Але, як мовиться в народі, це лиш приказка була, а ось і казка підійшла. Минув рік і ця тендерна закупівля вже б і забулася, якби не телефонний дзвінок. До Ярослава Карціва зателефонували музиканти, які брали участь в одному з концертів у Івано-Франківському Народному Домі. Мовляв, “Ярославе, що ж це ти купив неякісний рояль, та щей за кругленьку суму?... На цьому інструменті не те що грати, на нього дивитися неможливо. Зовні підмальований та полакований, а от всередині... Дека тріснута, струни від “України”, стрій не тримається... як не налаштовуй — не звучить.”
     Ось з цього моменту і починається найцікавіше. Розповідаємо вустами Ярослава Карціва: “ Я відразу ж пішов у Івано-Франківський Народний Дім. Попросив показати закуплений рояль. Добратись до нього було не так легко, - не хотіли допускати. Як виявилось, — недарма. Побачене мене вразило. Замість новенького концертного інструменту передімною стояла сяк-так підлакована та підлаштована розвалина чеської фірми “Petrof”, перехідний варіант від фортепіано до рояля, так званий міньон, вік якого обчислювався чотирма десятками років. Ціна такого інструменту, якщо його можна ще так назвати, максимум 20 тисяч гривень. Я відразу ж повідомив про це мера Івано-Франківська. Руслан Марцінків пообіцяв розібратись і порадив звернутись у правоохоронні органи, що я і зробив.
     Нещодавно на мою заяву прийшла офіційна відповідь такого змісту: “Повідомляємо, що в Управлінні захисту економіки в Івано-Франківській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України розглянуто Ваше звернення (від 17.06.2016 року) щодо дотримання чинного законодавства під час здійснення закупівлі музичних інструментів службовими особами Івано-Франківського міськвиконкому у 2015 році.
     Матеріали перевірки Вашого звернення скеровано в Івано-Франківський ВП ГУНП в області для прийняття рішення відповідно до статті 214 Кримінального процесуального кодексу України.”
     Отож справа зрушилась і почала набирати обертів. Розпочато кримінальне слідство. Ярослава Карціва допитано. Є вже й попередні висновки експерта, який підтвердив невідповідність даного інструмента до задекларованої якості та виписаного на нього сартифікату. Схоже на те, що цей документ просто підробили. У слідчих цієї справи вже є деякі підтвердження здійснення службового злочину, але як то кажуть “розкривати всі карти”, поки йде слідство, ще зарано.

     Це щодо матеріальної сторони питання. Але в цій справі є ще й інший бік — моральний. В той час, коли економіка нашої держави, а значить і економіка нашого краю, потерпає від фінансових та матеріальних негараздів, коли культура, культуронавчальні заклади та школи існують на межі виживання, ті, хто мав би дбати про їх підтримку та розвиток, стає на абсолютно протилежний шлях. Відповідно виникає запитання: чи тільки зовнішній ворог руйнує нашу державу ? Чи тільки війна недає нам повноцінно розвиватись ? Впевнені — для більшості українців ці запитання є риторичними.     І ще про одне. Чи могла статись така фінансовоматеріальна недбалість без потакання інших, здавалось би безпосередньо не прив”язаних до даного тендеру посадових осіб ? Теж, думається, запитання риторичне.      “З перших днів проведення слідчих дій,- каже Ярослав Карців, - в мою адресу і адресу моєї родини почали надходити погрози. Самі розумієте від кого. Але я оптиміст. Моє правило “Якщо не я, то хто?”. Завжди пам”ятаю вислів світового авторитета Черчіля. Коли йому запропонували зняти гроші з культури і витратити їх на війну, він відповів: “Навіщо вигравати війну, якщо при цьому не берегти культуру ?..” .Тож вірю, що і мій народ, і моя країна, і ті хто нею править мають всі шанси на повноцінне очищення та відродження, в тому числі і в культурі. А отже і ця справа не залишиться без уваги. У всякому випадку, я особисто зроблю все від мене можливе для того, щоб вона обов”язково дійшла до свого логічного і справедливого вирішення. Хочу, щоб і у нашому місті з”явився справжній повнцінний концертний рояль, що дасть можливість і у нашому краї продовжувати розвивати і примножувати справжні українські національнокультурні цінності, досягнення та традиції.”
     Тож кладемо у цій історії не крапку, а три крапки. ЇЇ продовження обов”язково буде і ми вам про нього обов”язково розповімо...

Джерело: https://www.facebook.com/profile.php?id=100006030790224&fref=nf&pnref=story