СТРАШНАЯ МЄСТЬ НАЧАЛЬСТВА КІНЕМАТОГРАФІСТАМ – ЗА НЕЛЮБОВ ДО ОДНІЄЇ ДАМИ. НЕ ЗАХОТІЛИ ПОЛЮБИТИ ЇЇ, ДАРОВАНУ ЧИНОВНИМИ НЕБЕСАМИ – ТО Й ГРОШЕЙ У ДЕРЖБЮДЖЕТІ НА ПІДТРИМКУ КІНА НЕ БУДЕ ВІДТЕПЕР. ТОЧНІШЕ БУДЕ, АЛЕ ТАК МАЛО, ЩО НІХТО Й ПОМІТИТИ НЕ ЗМОЖЕ ТЕ КІНО…
ВИСНОВОК, НА ЖАЛЬ, ОЧЕВИДНИЙ: КЕРІВНИЦТВО ДЕРЖАВИ, ЯКЕ МАЄ ЗАХИЩАТИ ЦІННОСТІ, НАТОМІСТЬ ЗАХИЩАЄ І ЗБАГАЧУЄ ЧИНОВНИКІВ. ТОБТО САМИХ СЕБЕ… РОЗРАХУНОК НА ТЕ, ЩО МИ НЕ ПОВСТАНЕМО – ПОСЕРЕД ВІЙНИ, ПРОТИ РІДНОЇ ПАРТІЇ І ПРАВИТЕЛЬСТВА… ВІЙНА БУДЕ ВЕСТИСЯ В ОДНОСТОРОННЬОМУ ПОРЯДКУ – НИЩИТИМУТЬ НАС, А НАМ У ВІДПОВІДЬ МЕТАТИ «БОЄПРИПАСИ» НІЯК НЕ ВИХОДИТЬ: НЕ ДАЛІ ОРДИНАРНОГО ПЛЮВКА.
Коли хто не в курсі: Проєкт державного бюджету на 2025 рік передбачає скорочення на 69,2% фінансування Державного агентства з питань кіно (Держкіно). На Держкіно у 2025 році пропонується 204,1 млн грн, з яких 30,4 млн грн – на керівництво та управління у сфері кінематографії та 173,7 млн грн – на державну підтримку кінематографії, зокрема документування воєнних злочинів.
Так, у вас з очима все добре – двом десяткам чиновників на управлєніє і кормлєніє – 30 мільйонів, а на підтримку фільмовиробництва, за участі сотень і тисяч кінематографістів – 173. Умри, нічого кращого от се чиновництво - на Марс би чи Венеру його запустити і хай там процвітає на ті мільйони - вже не вигадає. Це шедевр, який залишає далеко позаду самого Миколу Гоголя – навіть він би таку колізію не вигадав.
Утім, умри – це нам, кінематографістам: здихайте з голоду, раз такі горді. А чиновникам наказано жирувати і далі глумитись над народом. Усе це працює, як ви розумієте, виключно на підігрів нашого патріотизму.
Тільки ж це не тільки про нашу сферу, кінематографічну. У бюджеті передбачено збільшення фонду оплати праці апарату Верховної Ради – на 26, 2%, Офісу Президента – на 11,2%, Кабміну – на 19,7%, НАБУ – на 28,% . Чемпіонами є Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку – на 49,6% (цінні бомаги, цінні і маги при тім, це вам не кіношку фотограхвіровать), Рахункова палата – на 38,2%. І це при тому, що нам усім, сірякам, зарплати і пенсії заморожують… І це при тому, що високе начальство у міністерствах і відомствах попіднімало собі зарплату й без того до небес.
Що це, як не зухвалий плювок в очі усім нам, із точним розрахунком на те, що ми не посміємо, посеред війни, навіть муркнути на протидію.
Бо ж он, кінематографісти муркнули, навіть повстали – і чим тепер закінчується? Немає сумнівів, що рішення щодо радикального скорочення кінобюджету приймалось на самій горі... Неважко уявити, якими словами і фразеологізмами це супроводжувалось.
Дама, про нелюбов до якої йдеться, чотири роки очолювала Держкіно України. Із самого початку вона дала зрозуміти кінематографістам, що ми для неї ніхто. А з нею разом і для держави в цілому – ніхто, і звати ніким і нічим. Держкіно перетворилось на фортецю, куди проникнути могли тільки люди виключно лояльні до високого начальства. Коли почалась війна, у її новій агресивній фазі, фортеця перетворилась на форпост війни чиновництва проти рядових громадян – така собі модєль завтрашніх стосунків держави і громадян. Дама із причетом відгородилась від світу, українського і міжнародного. Раду при Держкіно, у складі з десяток осіб, яка й вирішує кому і скільки деньог нараховувати на виробництво фільмів, постановили не переобирати, пори закінчення терміну, – бо ж свої людішкі, бо ж війна, коли хто непонятливий. Словом, рашисти проти України, а ми – проти вас, дурні. Світова війна називається – вона ведеться скрізь…
Кіноспільнота з усім тим не погодилась. Спілка кінематографістів, як відомо, подала до суду на Кабмін, який, з подачі Держкіно і тих, хто за ним стоїть-сидить-скаче, продовжив термін роботи ради при Держкіно. Суди тривали рік і закінчились нашою спільною перемогою. Раду переобрали, даму вирішили прибрати, а нас, кіноспільноту, – покарати: щоби й в інших не виникало навіть думки вступати в контри з високим начальством.
До речі, днями знаюча людина сказала мені по секрету: даму-то прибрали, офіційно, а неофіційно вона продовжує керувати і курувати Держкіно.
Це вони урок нам усім презентували: маракуй, злидото, воювати з начальством - собі дорожче. І жАліться нікому, хіба що Господу Богу. Скажуть: дак ви ж самі від грошей відмовлялись (відмовлялись співпрацювати з державою за таких глумливих обставин насправді). Словом, як казав Городнічий Хлєстакову, "Унтер-офицерша налгала вам, будто бы я ее высек; она врет, ей-богу, врет. Она сама себя высекла".
Так вони вочевидь і вважають: що ми самі себе… Невже проковтнемо, невже схилимо голови? Упевнений, що ні. Гірко тільки бачити, що проти нас не тільки рашисти воюють, а й так звана П’ята колона (і не в центрі Мадрида, як ви розумієте), яка сформувалась не сьогодні і навіть не вчора…
Війна на кілька фронтів, на кілька.
Немає коментарів:
Дописати коментар