Презентація книжки о. Тадеуша Сєвка «Життя і діяльність Блаженного Івана Слезюка» в обласній науковій бібліотеці ім. І. Франка була важливішим дійством за звичне представлення тут нового видання. Вона стала позитивним прикладом порозуміння між народами на тлі нинішніх польсько-українських історичних протиріч, адже її автором є польський римо-католицький ксьондз, який досить ґрунтовно дослідив життя і пасторську майже 20-річну діяльність в Станіславі-Франківську в умовах совєтсько-російської диктатури підпільного українського греко-католицького єпископа-ординарія Станиславівської єпархії, блаженного священномученика Івана Слезюка.
Не меншої інтриги додає і те, що автор книжки є близьким родичем І. Слезюка, а сама книжка — магістерською роботою нині молодого священника, а ще кілька років тому — випускника Вищої духовної семінарії Варшавсько-Празької дієцезії. І попри те, що це робота вчорашнього студента, однак священик парафії Церкви Пресвятого Серця Христа Чоловіколюбця і Блаженних Священномучеників Григорія Хомишина, Симеона Лукача та Івана Слезюка о. Ігор Пелехатий, який опікується поверненням духовної спадщини і вивченням пастирської діяльности видатних діячів УГКЦ, ім’я яких носить його храм, повважав цю магістерську роботу вартою того, аби її перекласти українською мовою і видати. Це було здійснено заходами Фундації «Свята Унія» ім. Блаженного Священномученика Григорія Хомишина.
Автор книжки «Життя і діяльність Блаженного Івана Слезюка» о. Т. Сєвко розповів, що спонукою заглибитись в обставини долі Івана Слезюка стало те, що єпископ був рідним братом його прабабусі. (До речі, о. Тадеуш досить подібний виглядом до І. Слезюка, фото якого вміщено на титульній сторінці презентованої книжки). Він оповів про нелегке життя блаженного о. І. Слезюка, про родинну пам’ять про нього, про здобування буквально по крихтах інформації про підпільного єпископа. Його розповідь доповнила внучка І. Слезюка по лінії його сестри Ольги Тереза Досталь з містечка Олесниця коло Вроцлава, яка колись мала можливість спілкуватися з ним. Вона разом із своїм племінником спеціально прибула на зустріч із франківцями.
У презентації взяла участь ще одна людина, яка знала о. І. Слезюка. Це — заслужений ігумен монастиря Царя Христа о. Володимир Палчинський, ЧСВВ, якого єпископ підпільно висвятив у 1982 р. Він розповів про обставини тієї визначальної в його житті події.
Отець І. Пелехатий наголосив, що презентоване видання є першим цінним науковим дослідженням життя і пастирської діяльности підпільного єпископа УГКЦ о. І. Слезюка. Високі оцінки дослідницькій роботі о. Т. Сєвка дали перекладачка книжки з польської Романа Кудла, доктор історичних наук, професор кафедри історії України ПНУ Ігор Пилипів, а ігумен монастиря Царя Христа на Майзлях в Івано-Франківську о. Йосафат Хаймик, ЧСВВ і журналіст Петро Парипа, крім того, ще й звернули увагу на деякі факти, які вимагають уточнення в докторській дисертації, котру о. Т. Сєвко вже почав готувати.
Другою частиною було представлення перевидання ще одної праці єпископа Григорія Хомишина «Українська проблема», яке здійснила кілька місяців тому Фундація «Свята Унія». Перед цим друком вийшли спогади Г. Хомишина «Два царства» (2016 р.) і спогади про Г. Хомишина «Добрий пастир» (2017 р.). Висловлені в «Українській проблемі» відверті думки про способи розв’язання політичних проблем в умовах гострого національного протистояння, як сказав о. І. Пелехатий, не втратили досі свого значення. Г. Хомишин ними підказував, що потрібно використовувати на користь української справи можливості політичної системи Польщі, бо радикальні способи боротьби з окупаційним режимом (тероризм) заводять ситуацію в глухий кут. До речі, пів століття перед тим подібну до цього думку, щоправда, стосовно Російської імперії, висловлював і видатний громадсько-політичний діяч Михайло Драгоманов, і його через це теж багато-хто звинувачував у різних політичних гріхах, як, власне, сталося і з Г. Хомишиним і певною мірою триває досі.
На завершення презентації о. Ігор Пелехатий передав для бібліотек области 100 примірників книжки о. Т. Сєвка «Життя і діяльність Блаженного Івана Слезюка».
Немає коментарів:
Дописати коментар