В зв’язку із сумною річницею розстрілів на Майдані випадково натрапив на інтерв‘ю мами одного з Героїв Небесної Сотні, яка якось так просто та доступно озвучила одну дуже важливу річ.
Вона каже: «могли ж ці тварюки стріляти по ногах? Могли. Результат був би досягнутий? Був би. Люди випадали б зі строю, залишились би каліками, але жили б. Жили б! А тут чітко в приціл на ураження в голову. Хто вони, ті хто стріляв? Чиї вони сини? Хто їхні батьки? Яка сила заставляє тебе, скурвий сину, стрілять на ураження? Адже ти бачиш, що перед тобою беззбройні діти.
Вона каже: «могли ж ці тварюки стріляти по ногах? Могли. Результат був би досягнутий? Був би. Люди випадали б зі строю, залишились би каліками, але жили б. Жили б! А тут чітко в приціл на ураження в голову. Хто вони, ті хто стріляв? Чиї вони сини? Хто їхні батьки? Яка сила заставляє тебе, скурвий сину, стрілять на ураження? Адже ти бачиш, що перед тобою беззбройні діти.
Ти знаєш напевно, що ніхто з твого керівництва не буде перевіряти, куди ти стрілив в ногу чи ...! Ну, промазав врешті-решт. Але ні. Ти цілишся в голову. Значить робиш це свідомо. Із задоволенням. А потім ввечері приходить таке чмо додому, а мама питає - «Ну як ти, синок? Змучився, мабуть? Де ти був? На Майдані? І що ти там робив? Людей вбивав? Ну, молодець. Ось борщику поїш і лягай спатки, натомився ж, мабуть?!»
І я задумався. Дійсно, хто ви, ті хто стріляв? Хто ваші батьки? Де ви виховувались - в пеклі? Ким, чортами? Ви взагалі - люди?
Я це пишу, усвідомлюючи, що світ ще повен таких нелюдей, і вони серед нас. І всі ці інтернет ігри -войнушки, стрілялки, макети автоматів і пістолетів, в які бавляться наші хлопчики, бризки крові від попадання в голову- це перші кроки до перетворення людини в звіра. Кожному батькові та матері, в кого виростають хлопчики потрібно на чолі написати, і зранку як «Отче наш» повторювати, що людьське життя унікальне. Воно ніким і ні за яких умов не може бути забраним. Якщо ти вже наважився стати військовим, піти служити в силові структури, то маєш чітко це усвідомлювати. Навчися єдиноборств і вмінню будь-яким методом приборкувати противника. Приборкати, знерухомити, налякати - але не вбивати.
Не вби-ва-ти!
Бо ніяка влада та багатства не варті людського життя. Пригадався вислів Лао Дзи - «я випив чашку чаю, і десь зупинив війну».
А ще один мудрий чоловік сказав, що «солдат - остання ланка в еволюції людини, але щоб позбутися її, потрібні надзусилля - це майже як стати богами».
Це нереально важко, але без цього еволюція людини на наступний щабель не перейде.
Навіть «Не убий» - одна із заповідей, чомусь шоста за рахунком, а мала би бути першою і єдиною.
Немає коментарів:
Дописати коментар