Мирослав Бойчук: якось довелось побувати в гостях у Павла Зіброва. (+ВІДЕО)

   Цю невеличку історію нагадали мені родинні відеоархівні зйомки одного з моїх замовників.
   Він приніс оцифрувати відеокасету з якоюсь там пиятикою, шашликами і відзначенням Нового 1995 року. А порміж цими традиційними для родинного відео "подіями" вцілів і розміщений нижче уривочок концерту Павла Зіброва, на той час вже викладача кафедри естрадного співу Київського національного університету культури і мистецтв,  директора та художнього керівника Театру пісні Павла Зіброва.

    Тоді всенародний улюбленець вже був одружений на Марині - його другому справжньому коханні (а моржливо й першому - не запитував).
    На відео вціліли дві моїх улюблених на той час пісні : український переспів "Бесаме мучо" та (особливо) "Білий цвіт на калині"...

    Вже через рік після цього концерту Павло стає офіційно Народним. А за рік до того , у 1995-у, ми з одним кандидатом у такзвані "народні депутати Франківщини", поїхали до Павла Зіброва домовлятись про концерт у Франківську.
    Тоді не міг не скористатись нагодою та показав кілька своїх ще не співаних пісень. Жодна з них співаку не сподобався. Аргумент був простий: у текстах не було цікавої історії у віршованих рядках. Має бути роман-повість. Мова йшла і про щойно написану тоді пісню "Незайману любов", на яку згодом написала музику та заспівала Заслужена артистка України Ірина Лончина.


    Тоді ж дізнався про заснуванням співаком "Партії жінок", але в неї так і не вступив.
    Ну а через 5 років, у 2000-у отримав у подарунок книжку "Дозвольте з вами познайомитись..." з автографом автора.
Ось такі приємні спогади...

    На першому відео невеличкі уривочки з відзнятого під час поїздки у гості до Зіброва. 1995 рік.



    На другому відео два вцілілі уривочки концертного виступу Павла Зіброва в Івано-Франківській філармонії. 1996 рік.