Франківці скаржаться на надто гучну роботу каплички у сквері позаду готелю “Надія”

    До теми занадто великої кількості церков в Івано-Франківську місцеві ЗМІ звертаються мало не щороку – коли зринає план побудови ще однієї церкви в місті (цього разу на місці колишнього кафе «Казка»). Та майже ніколи журналісти не задавалися питанням - «як релігійні споруди заважають життю мешканців міста?».

Джерело: http://www.versii.if.ua/novunu/frankivtsi-skarzhatsya-na-nadto-guchnu-robotu-kaplichki-u-skveri-pozadu-gotelyu-nadiya/

    Чомусь переважна більшість священослужителів церков в Івано-Франківську переконані, що їхні проповіді та служби повинні лунати не лише в самому приміщенні церкви, але й далеко за її межами. Тому, накупивши мікрофонів, підсилювачів та динаміків, служителі Господа вийшли за тісні стіни церков й увірвалися в помешкання громадян, яким «пощастило» жити в безпосередній близькості від релігійних споруд.

    Не є виключенням і такі невеличкі релігійні споруди, як каплички. Івано-франківець Юрій Андрухович в 1990 році написав, що «катувати зручно в палацах, замках, /а в каплицях тісно. Тому каплиці / є найперший крок углиб України». Юрко не здогадувався, що через чверть століття способи катування можуть стати більш вишуканими.
    Візьмемо каплицю, яка розташована в Меморіальному сквері Івано-Франківська, що позаду готелю «Надія». Як свідчить пам’ятна дошка на каплиці «Каплиця споруджена на вшанування пам’яті учасників національно-визвольних змагань за волю України. Освячена в день Покрову Пресвятої Богородиці 2002 року».
    Певний час каплиця функціонувала вкрай рідко. До того самого моменту, як її захотіли розширити до меж церкви, добудувати, але щось не склалося. Каплиця залишилася каплицею. Що не заважає там щодня (!) правити службу.
    Згідно розкладу, в будні дні щовечора о 18.00 правиться Молебень і Вечірня служба, у вихідні, щоранку, (згідно розкладу о 10.00, але часто іноді починають раніше) Свята Літургія і Молебень. Мешканці прилеглих будинків повинні щодня, проти своєї волі, вислуховити релігійні служби, молебні, літургії, адже для підсилення ефекту каплиця оснащена стаціонарними динаміками. Непрошена релігійна служба вривається в квартири навіть при зачинених вікнах. Якщо ж ви захотіли відчинити вікно, то забудьте про те, що ви хочете спокійно подивитися телевізор.
Мешканці вже кілька разів викликали поліцію, але охоронці правопорядку (при повному розумінні ситуації) запевняють, що вони законодавчо безсилі. Формально церковники нічого не порушують. Тут мова йде лише про моральну сторону, але схоже для священнослужителя, який править в капличці, моральна сторона питання не синхронізується з матеріальною. Адже наявність парафії – це, в першу чергу, гроші. І це не для кого не секрет.
    «Версії» спробували зателефонувати за номером для довідок, який поданий на капличці. Слухавку підняв чоловік, який назвався Степаном, але відмовився представитись, хто він є та яку посаду займає в церковній ієархії. Натомість, назвав всіх тих, хто скаржиться на служби, які проводяться в капличці, хворими людьми.
Можливо він і є тим самим священником, який приїздить правити службу на дорогому «Мерседесі»?

Відгук на публікацію (розміщуємо без поправок):

Анонімний

11/07/2016 скільки можна будувати в місті церквів? Випускають священників і кодїжпен хоче мати свою парафію. автом правильно написав, що це бізнес. Повстидалися б. Мрлитися можна не тільки в церкві. Священники вже давно втратили совість. А те що сказав цей Стпепан, то взагалі нічого спільного з моралю не має. Який він священник. Виходить що церква для того що б її чули завжди і всюду. І їх не цікавить що людина хоче відпочити, чи малі діти сплять, чи хтось захворів і хоче спокою. Так ні, слухай. Я думаю влада і поліція таки повинна реагувати.Чому мені повинні нав”язувати те чого я не хочу. Вірити треба в Бога, а не в те що священники намагаються кричати в гучномовці. Щось в цьому є не Боже.