Поетично-музичне дійство на тему осмислення війни - "Ми", на вірші Анатолія Матвійчука за режисурою Надії Агєєвої-Швед.

 

Фільмування дійства здійснено Студією документального кіно Мирослава Бойчука. 

   У четвер, 23 червня, стало відомо про смерть російського співака, екссоліста гурту "Ласковый май" Юрія Шатунова. Один із рганізаторів концертів заявив, що Юрій Шатунов ненавидів українців.

   Артист пішов з життя у віці 48 років. Причина – обширний інфаркт.

   Як пише Telegram-канал Mash, зірка помер у домодєдівській лікарні.

Мирослав БОЙЧУК: В Івано-Франківську "Гуцулію" прийшла "Донєцкая кадріль" з Санкт-Петербурзької консерваторії...

     Чорний квадрат в якості першої ілюстрації до цієї публікації,- це не робота Малевича. Це моє бачення майбутнього Івано-Франківського Академічного Гуцульського ансамблю пісні і танцю «Гуцулія», після обрання його нового керівника... Далі про це розлогіше.

«Євробачення - 2022» - перемога та поразка одночасно... Дещо з досліджень.

     Користувачі соціальних мереж та єврофани розкритикували членів професійного журі від України на міжнародному пісенному конкурсі «Євробачення-2022» за нуль балів для Польщі і Литви. Ці країни дали українському гурту «Калуш Оркестра» по 12 балів і найбільше підтримують український народ у війні проти Росії.

Гурт "Будьмо". "ВІЙНА 30-ї ВЕСНИ". (Музика Володимира Домшинського, слова Мирослава Бойчука)

 Із циклу "Пісні,- написані війною".

Гурт "Будьмо" (Микола Дутчак, Михайло Воробчук, Назар Левінський, та Ростислав Коваль). Музика Володимира Домшинського, слова Мирослава Бойчука. Звук від Ігора Юзюка та студії "Frost Magnetic Rec." з Олегом Морозом.

1. Весна прокинулась війною Тридцята вільна ця весна. А він готується до бою. В його домівці йде війна.

Анатолій ГОЛУБЧАК. "РОЗДІЛЕНЕ ЖИТТЯ НА ДО І ПІСЛЯ". (Музика Ігора Танчака, слова Мирослава Бойчука)

Із циклу "Пісні,- написані війною".

1.

Розділене життя на до і після.

На до війни і вже після війни...

По різному звучати буде пісня,

Про мирні і тривожні наші сни.

Зорина Валіхновська "Лелеки повернулись в Україну". Муз. Зорини Валіхновської, сл. Мирослава Бойчука

 

1.

Лелеки повернулись в Україну.

Не знали, що у нас іде війна.

А може й знали, але Батьківщину

Не зраджують, коли в біді вона.

Зоя Слободян "Мамині вишиванки". (Музика та слова Мирослава Бойчука. Аранжування Лесі-Оріяни Соболевської)

  1 .

В затишний час, коли на двОрі вже смеркає І місяць світить ясно у вікні, Люблю дивитися, як мати вишиває На білому льняному полотні.

Люблю дивитися на руки материні Безмежно ніжні, вправні і міцні. Як неба синь, як пісня солов'їна, Як сонце дорогі вони мені.

Tatyana Salnikova: Україна, яку ви створили, померла 24 лютого 2022 року під російськими бомбами.

 Tatyana Salnikova

УКРАЇНСЬКІ ГНИДИ АБО СМЕРТЬ УКРАЇНИ ОЛІГАРХІВ

Коли російські воші пішли з-під Києва, у столиці зарухались українські гниди. Сьогодні до нас на базу намагались потрапити двоє мугирів, які тикали ксивами та обіцяли позвільняти хлопців-титанівців на вʼїзді до бази #ПДМШ (маєтків чотирьох українських олігархів), які несли варту на вʼїзді.

Хлопці відреагувати адекватно і поклали цих гнид мордою на асфальт. Після чого вони намагались телефонувати комусь з заступників міністра внутрішніх справ. Чи блефували і робили вигляд, що телефонують.

Igor Pomerantsev: Про СРАНЬ (мовою оригіналу)

В середине февраля 2022 года российский посол в Швеции в интервью газете Aftonbladet сказал: «Извините за выражение, но нам насрать на западные санкции». Лично я его не прощаю, поскольку посол обязан говорить на дипломатическом языке, и если он этого не делает, то он не дипломат, а золотарь.

Мирослав БОЙЧУК. "БАЙКА-БУВАЛЬЩИНА ПРО ЗАМОРСЬКІ ВОШІ ТА МІСЦЕВІ ГНИДИ"

З пухнастою на Фермі звіриною

Жило багато мух і комашні.

Хтось годувавсь нектаром, а хтось кров'ю

З тих, хто кохався в сіні та зерні.

Мирослав БОЙЧУК. БАЙКА — БУВАЛЬЩИНА ПРО УНІТАЗ

Якось хвалився Унітаз блискучий,

Що розумнішого від нього вже нема,

Довкола всі невігласи дрімучі.

Бо добре вже наївся він дерьма.

Мирослав БОЙЧУК. МАЖОРИ І ВІЙНА

Десь небо застелене чорним

Й дрижить від снарядів земля.

Хтось плаче за кайфом курортним,

А хтось за убитим дитям.

Мирослав БОЙЧУК. БАЙКА ПРО СВИНЮ.

Якось в дворі брудна, худа свиня

Якій в своїм кориті завжди мало,

Задумала в сусіднього коня

Гризнути ногу, щоб нагнати сало.

Мирослав БОЙЧУК. "БАЙКА-БУВАЛЬЩИНА ПРО ЛІС" у виконанні автора.

Був Ліс густий і були в ньому звірі.

Всілякі звірі в ньому там жили.

Хтось на землі, хтось в норах, хтось на гіллі,

Зубасті і пухнасті в нім були.

Іван ЛЕНЬО: Рай чи пекло можливі лише тут, на землі...

   

Я тисячі разів говорив, перестаньте себе обманювати тим, що рай і пекло чекає на тих, хто прожив своє життя праведно чи грішно.

Інтерв'ю з відомим Івано-Франківським журналістом, режисером, документалістом та фотохудожником Мирославом Бойчуком

 

Людмила Лінник: От скажіть мені, люди добрі,- ви їсте гівно?

Нє, я не в переносному сенсі питаю. В прямому.

СБУ зірвала плани Кремля щодо нових «народних республік» на західній Україні

  За інформацією української спецслужби, до «Федеративної республіки Україна» мали ввійти наступні області:

Івано-Франківська;

Закарпатська;

Львівська;

Тернопільська;

Чернівецька.

Анатолій МАТВІЙЧУК: БІЖЕНЦІ. Так склалося...

Так склалося, що довелося з однією місією терміново вирушити до Праги. Справа була невідкладна, колись розкажу про це докладніше. Отож, спочатку довелося рухатися поїздом до Чопа, а далі - спеціальним волонтерським ешелоном - до столиці Чехії.

Війна. Реалії. Люди врятували частину картин музею Приймаченко

 

   Частина картин Музею Марії Приймаченко, який окупанти спалили на Київщині, врятовані.

Про це повідомив у Facebook журналіст, засновник ВГО "Патріотичні екскурсії України" Сергій Бахін.

"Ще одна інформація про картини Приймаченка з Іванківського музею: вже знаю, хто виносив деякі картини та жорсткі диски з комп'ютерів ЦНАПу, вибивши вікна. Після особистої розмови з одним з трьох героїв напишу", - зазначив він.

Марія Дзюба: В історії християнська філософія, яка насправді є цілеспрямованою ідеологією, для українців майже ніколи благом не оберталася.

 

"Хоч би ушам глухим, до німої гори, —. Говори!" (І.Франко)

НЕНАВИСНО В ЛЮБОВІ ПЕРЕБУВАЮЧИ

«… Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах…» (Вих.20:5)

„…Господь мстивий та лютий, — Господь мстивий до тих, хто Його ненавидить, і пам'ятає про кривду Своїх ворогів. (Кн.пр.Наума 1.2).

(Матв.5.43) «..А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує… Коли бо ви любите тих, хто вас любить, то яку нагороду ви маєте? Хіба не те саме й митники роблять? І коли ви вітаєте тільки братів своїх, то що ж особливого робите? Чи й погани не чинять отак? Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!

(Матв.5.38) …Я вам кажу не противитись злому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку твою, – підстав йому й другу»

„Життя ж вічне — це те, щоб пізнали Тебе, Єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його”. (Івана 17:3)

Мирослав Бойчук: Як я від атеїста дійшов до віруючого

     Відразу про 2-ї мої найосновніші тези щодо цієї теми:

1. Я переконаний у тому, що людина, яка не вірить у щось вище - це гримуча суміш суцільного зла, не любові до всього і до всіх. Одним словом - це нелюд.

2. Я переконаний у тому, що якби собака вміла малювати,- свого Бога вона б намалювала у вигляді собаки. 

Степан Божак: ЛЮДИ ! Почитайте один раз і запам’ятайте назавжди!!! Бо вже накипіло. Набридло пояснювати кожному особисто.

Перед кожними святами один одному ви відправляєте привітання, це дуже добре, але тут є одна велика афера. Як правило, самому не хочеться придумати вітання, або знайти гарну відкритку в неті, і ви поширюєте привітання від незнайомих вам людей. В силу малої обізнаності з роботою комп’ютера і програмного забезпечення, ви, самі того незнаючи, робите своїм друзям і близьким купу проблем. Чому? Читайте далі.

Мирослав Бойчук: Приголомшлива правда про сімейне життя мера Івано-Франківська Руслана Марцінківа! (+фото)

Любителям малих та великих, гучних і не дуже сенсацій присвячується...     

Різдвяна тема. Політичні западини застарілого календаря.

   Отець Ігор Пелехатий: УГКЦ і ПЦУ вже перезріли в очікуванні рішення ієрархії про перенесення дати Різдва Христового на 25 грудня.

Мирослав БОЙЧУК: Рятуйте! Мене хочуть вбити.

    Мені 63. В Україні - це як діагноз. Фізично ти ще живий, а насправді щодня відчуваєш, що для твоєї країни - ти тягар, якого намагаються позбутися. 

Мирослав БОЙЧУК: про бабусю з оцифрованих аматорських кіноплівок з минулого 100-ліття.

Кілька секунд кінострічки зафіксували бабусю, узагальнений образ якої, для мене, виглядає саме так.

Мирослав БОЙЧУК: Я зрозумів, чому простим людям, народженим в сересері, - злиденні пенсії, а суддям, прокурорам та міліціонерам тих часів - сотні тисяч.

    Бо народжені в серусері - були потенційними ворогами майбутньої незалежності. Вони все своє свідоме життя, не покладаючи рук, працювали на розбудову країни-експлуататора. Вони будували заводи, дороги, колгоспи та багато всього іншого, чим тільки зміцнювали експлуататорську суть того суспільства. Вони навіть служили в армії країни-експлуататора.

Мирослав БОЙЧУК: Про банани, прокладки, туалетний папір та іншу фігню.

 На відео внизу думки молодої людини, яка про ті часи знає тільки з зомбоящика та Інтернету та намагається вставити свої "5 копійок" у те, про що не має жодного поняття з тими ж відосиками з Інтернету. Про банани, прокладки, туалетний папір та іншу фігню. Він ще забув сказати, що бідні совітські люди не мали мобілок, Інтернету та Монатіка.

Мирослав БОЙЧУК: Історія однієї зіпсованої світлини з минулого століття.

 

 Був час, коли бездумно сканував старі фотоплівки. Бездумно, бо то була виключно механічна робота і розглядати кожен кадр не було коли.

Останнім часом насолоджуюсь тим, що переглядаю ті відскановані світлини не квапливо. Це дає мені змогу не просто згадати той час та людей, але й звернути увагу на деталі.

Служитель слова. Отець Ігор Пелехатий: Культура – основа нашої нації, найміцніша і найпотужніша оборона, без якої будь-які патріотичні заклики не мають сенсу…

Літературна Світлиця газети "Галичина".

 До грудневої «Літературної світлиці» ми запросили священника о. Ігоря Пелехатого 

– пароха церкви Найсвятішого Серця Христового, Христа Чоловіколюбця і блаженних священномучеників єпископів Івано-Франківських Григорія Хомишина, Симеона Лукача та Івана Слезюка УГКЦ Івано-Франківська, багатолітнього редактора часопису «Нова Зоря», члена НСЖУ і відомого видавця, керівника Молодіжно-християнського центру ім. Івана Боско. Наш співрозмовник означив слово основою свого буття і поділився міркуваннями про його роль у суспільному житті України. 

До грудневої «Літературної світлиці» ми запросили священника о. Ігоря Пелехатого – пароха церкви Найсвятішого Серця Христового, Христа Чоловіколюбця і блаженних священномучеників єпископів Івано-Франківських Григорія Хомишина, Симеона Лукача та Івана Слезюка УГКЦ Івано-Франківська, багатолітнього редактора часопису «Нова Зоря», члена НСЖУ і відомого видавця, керівника Молодіжно-християнського центру ім. Івана Боско. Наш співрозмовник означив слово основою свого буття і поділився міркуваннями про його роль у суспільному житті України.

Мирослав Бойчук: як я започаткував радіо "Дзвони"?

Мабуть, "започаткував" буде не дуже правильним висловом. Швидше задумав...

   У Вікіпедії написано коротко: "Засноване у 1996 році тоді ще отцем-мітратом, а згодом і владикою Миколою Сімкайлом, пізніше до спiввласникiв приєднався і єпископ Софрон Мудрий ЧСВВ. Це був час, коли Греко-Католицька Церква вийшла з підпілля після багатьох років комуністичного переслідування."

    Читаю далі: "У січні 2006 року на радіо «Дзвони» безпосередньо почало працювати Згромадження воплоченого слова, коли о. Софрона Зелінського було призначено директором." Тож про першого директора - ні слова.

    По-перше: Греко-Католицька Церква вийшла з підпілля 29 жовтня 1989 року, а у 1996 році вона не просто вела активний, легальний спосіб життя, але й мала свій, потужний на той час, засіб масової пропаганди у вигляді телепередач.

Може кому й пригодиться. У свої 62 - я змінився:

 

1. Я любив своїх батьків, братів і сестер, дружину, дітей та друзів, а тепер я почав любити ще і себе.

Sergey Lapko: Про людей. Щербік.

    Тризубий Стас! Тризубий Стас!.. Може і так, може і Тризубий Стас. Як міф, як нік, як сценічне ім'я, як Тарапунька і Штепсель.

Andrii Kozak: ...не так страшні чужі воші, як страшні свої гниди

Дорогі українці, довго наважувався написати цей допис, але сьогодні я розумію, що про це мовчати не можна, про це потрібно кричати на кожному кроці. Прошу дочитати до кінця.

Ваші права, як людини, більше не існують...

 

"Сьогодні: у вас немає маски? Ви більше не можете зайти в жоден магазин чи громадський транспорт.

В Івано-Франківську відбувся концерт авторської пісні та співаної поезії під назвою "КОТИКУ МІЙ" (+ФОТО та ВІДЕО)

У вересні 2021 року в Івано-Франківському Пасажі (палац Гартенбергів) відбулась музично-поетична вечірка Клубу авторської пісні та співаної поезії за участю Петра Федоріва, Наталії Трегуб, Павла Волощука та Юрія Клим'юка.

Студія документального кіно Мирослава Бойчука пропонує до Вашої уваги 6 частин відео, відзнятого на цьому концерті.

Урочистості з нагоди відкриття першого на Прикарпатті пам’ятника блаженному Григорію Хомишину

    15 серпня у храмі Пресвятого Серця Христа Чоловіколюбця і блаженних мучеників Григорія Хомишина, Симеона Лукача та Івана Слезнюка відбулася святкова Літургія, яку у співслужінні численного духовенства очолив архиєпископ і митрополит Івано-Франківський владика Володимир Війтишин.

«Чому поляки, росіяни, американці співають пісні на рідній мові і тішаться, а коли ми співаємо свої пісні, нам кажуть, що ми націоналісти»? (+ВІДЕО)

 

    Перший фестиваль «Червона Рута» проходив у Чернівцях, присвятили його поету та композитору Володимиру Івасюку.

Орест Олексишин: СХОДИНКИ ДО ВЕРШИНИ СЕРГІЯ МІЧНИКА

Мирослав Бойчук замість передмови: Мав честь тренуватись з героями нижчевикладеного допису. На світлині ліворуч Сергій Мічник, третій зліва - Юрій Богданов.Світлина зроблена мною під час змагань з першості області у 1974 році. Місто Івано-Франківськ.

Назад в минуле: завод “Промприлад” в Івано-Франківську (ФОТО-ВІДЕО)

 Івано-Франківський завод «Промприлад» (раніше Станіславський машинобудівний завод, Станіславприлад, Геофізприлад) — одне з найстаріших підприємств.

Юрій Косик: Слава Богу, не зігували, бо був би повний п.здец...

 

Мирослав Бойчук: З моїх фотоархівів.

Група "ЕВМ" у Франківську. 1988 р.

Смішно дивитись і згадувати, але... тоді рокешник слухали і дивились сидячи...

   Юрій Косик:  Вперше було порвано зал рок-групою "Аракс", десь 80-й-81-й... ВІА-75 до уваги не берем, бо був просто класний ефектний концерт. "Діалог" теж нічого особливого не спричинив, вони були у Франику тричі, але то був замріяний прог-рок, лазерне шоу, тексти Тарковскького... Останній раз десь у 88-му - вже хард рок, але не порвали зал ні разу... 

 

  Отже ВПЕРШЕ!!! (десь 80-й-81-й) "Аракс" після виконання на завершення програми пісеньки "Burn" з репертуару Deep Purple і приголомшливого вибуху піротехнічного пристрою просто на сцені спричинили масовий екстаз і вихід на вулиці мирного радянського міста очманілого натопвпу, який чомусь виокреслився в організовані колони, що відбивали кроками чіткий марш і скандували - "We want rock!" Слава Богу, не зігували, бо був би повний п.здец... Звідки то прорвало? Невідомо... Думаю, генетичне шось... Ваш покірний слуга відбивав в тій колоні марш і голос мало не зірвав... 

    Вдруге таке трапилось після концерту "Зємлянє", десь 82-83-й... Там порвали вже низкою хітів рок-класики і, шо саме конщунствене, пєсєнкой із рєпєртуара брітанской панк-групи "Секс Пістолз". Досі не збагну, як оце діяло на нєокрєпше сознаніє молдодьожі комсомольского возраста, але колони були вже на порядок потужніші і організованіші... Треба попитати ветеранів КГБ, у них мали би бути звіти про то... Ваш покірний слуга не пропускав жодного концерту в "Конюшні", тож і там я був, і мед-вино пив... Ухххх... 

 

  Втретє таке сталося у 87-му, 88-му, після виступу "Круїз" на стадіоні, там вже був сльозоточивий газ всьо такоє, але то вже й часи були зовсім другі... На концерті "ЕВМ" ми з покійним Олексієм Маєвим брали вже чемно інтерв'ю у Моніна для обласного радіо... Нудно вже було і нам і Моніну... Але це вже зовсмім інша історія...