Марія Дзюба: В історії християнська філософія, яка насправді є цілеспрямованою ідеологією, для українців майже ніколи благом не оберталася.

 

"Хоч би ушам глухим, до німої гори, —. Говори!" (І.Франко)

НЕНАВИСНО В ЛЮБОВІ ПЕРЕБУВАЮЧИ

«… Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах…» (Вих.20:5)

„…Господь мстивий та лютий, — Господь мстивий до тих, хто Його ненавидить, і пам'ятає про кривду Своїх ворогів. (Кн.пр.Наума 1.2).

(Матв.5.43) «..А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує… Коли бо ви любите тих, хто вас любить, то яку нагороду ви маєте? Хіба не те саме й митники роблять? І коли ви вітаєте тільки братів своїх, то що ж особливого робите? Чи й погани не чинять отак? Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!

(Матв.5.38) …Я вам кажу не противитись злому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку твою, – підстав йому й другу»

„Життя ж вічне — це те, щоб пізнали Тебе, Єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його”. (Івана 17:3)

Мирослав Бойчук: Як я від атеїста дійшов до віруючого

     Відразу про 2-ї мої найосновніші тези щодо цієї теми:

1. Я переконаний у тому, що людина, яка не вірить у щось вище - це гримуча суміш суцільного зла, не любові до всього і до всіх. Одним словом - це нелюд.

2. Я переконаний у тому, що якби собака вміла малювати,- свого Бога вона б намалювала у вигляді собаки. 

Степан Божак: ЛЮДИ ! Почитайте один раз і запам’ятайте назавжди!!! Бо вже накипіло. Набридло пояснювати кожному особисто.

Перед кожними святами один одному ви відправляєте привітання, це дуже добре, але тут є одна велика афера. Як правило, самому не хочеться придумати вітання, або знайти гарну відкритку в неті, і ви поширюєте привітання від незнайомих вам людей. В силу малої обізнаності з роботою комп’ютера і програмного забезпечення, ви, самі того незнаючи, робите своїм друзям і близьким купу проблем. Чому? Читайте далі.

Мирослав Бойчук: Приголомшлива правда про сімейне життя мера Івано-Франківська Руслана Марцінківа! (+фото)

Любителям малих та великих, гучних і не дуже сенсацій присвячується...     

Різдвяна тема. Політичні западини застарілого календаря.

   Отець Ігор Пелехатий: УГКЦ і ПЦУ вже перезріли в очікуванні рішення ієрархії про перенесення дати Різдва Христового на 25 грудня.

Мирослав БОЙЧУК: Рятуйте! Мене хочуть вбити.

    Мені 63. В Україні - це як діагноз. Фізично ти ще живий, а насправді щодня відчуваєш, що для твоєї країни - ти тягар, якого намагаються позбутися. 

Мирослав БОЙЧУК: про бабусю з оцифрованих аматорських кіноплівок з минулого 100-ліття.

Кілька секунд кінострічки зафіксували бабусю, узагальнений образ якої, для мене, виглядає саме так.

Мирослав БОЙЧУК: Я зрозумів, чому простим людям, народженим в сересері, - злиденні пенсії, а суддям, прокурорам та міліціонерам тих часів - сотні тисяч.

    Бо народжені в серусері - були потенційними ворогами майбутньої незалежності. Вони все своє свідоме життя, не покладаючи рук, працювали на розбудову країни-експлуататора. Вони будували заводи, дороги, колгоспи та багато всього іншого, чим тільки зміцнювали експлуататорську суть того суспільства. Вони навіть служили в армії країни-експлуататора.

Мирослав БОЙЧУК: Про банани, прокладки, туалетний папір та іншу фігню.

 На відео внизу думки молодої людини, яка про ті часи знає тільки з зомбоящика та Інтернету та намагається вставити свої "5 копійок" у те, про що не має жодного поняття з тими ж відосиками з Інтернету. Про банани, прокладки, туалетний папір та іншу фігню. Він ще забув сказати, що бідні совітські люди не мали мобілок, Інтернету та Монатіка.

Мирослав БОЙЧУК: Історія однієї зіпсованої світлини з минулого століття.

 

 Був час, коли бездумно сканував старі фотоплівки. Бездумно, бо то була виключно механічна робота і розглядати кожен кадр не було коли.

Останнім часом насолоджуюсь тим, що переглядаю ті відскановані світлини не квапливо. Це дає мені змогу не просто згадати той час та людей, але й звернути увагу на деталі.

Служитель слова. Отець Ігор Пелехатий: Культура – основа нашої нації, найміцніша і найпотужніша оборона, без якої будь-які патріотичні заклики не мають сенсу…

Літературна Світлиця газети "Галичина".

 До грудневої «Літературної світлиці» ми запросили священника о. Ігоря Пелехатого 

– пароха церкви Найсвятішого Серця Христового, Христа Чоловіколюбця і блаженних священномучеників єпископів Івано-Франківських Григорія Хомишина, Симеона Лукача та Івана Слезюка УГКЦ Івано-Франківська, багатолітнього редактора часопису «Нова Зоря», члена НСЖУ і відомого видавця, керівника Молодіжно-християнського центру ім. Івана Боско. Наш співрозмовник означив слово основою свого буття і поділився міркуваннями про його роль у суспільному житті України. 

До грудневої «Літературної світлиці» ми запросили священника о. Ігоря Пелехатого – пароха церкви Найсвятішого Серця Христового, Христа Чоловіколюбця і блаженних священномучеників єпископів Івано-Франківських Григорія Хомишина, Симеона Лукача та Івана Слезюка УГКЦ Івано-Франківська, багатолітнього редактора часопису «Нова Зоря», члена НСЖУ і відомого видавця, керівника Молодіжно-християнського центру ім. Івана Боско. Наш співрозмовник означив слово основою свого буття і поділився міркуваннями про його роль у суспільному житті України.

Мирослав Бойчук: як я започаткував радіо "Дзвони"?

Мабуть, "започаткував" буде не дуже правильним висловом. Швидше задумав...

   У Вікіпедії написано коротко: "Засноване у 1996 році тоді ще отцем-мітратом, а згодом і владикою Миколою Сімкайлом, пізніше до спiввласникiв приєднався і єпископ Софрон Мудрий ЧСВВ. Це був час, коли Греко-Католицька Церква вийшла з підпілля після багатьох років комуністичного переслідування."

    Читаю далі: "У січні 2006 року на радіо «Дзвони» безпосередньо почало працювати Згромадження воплоченого слова, коли о. Софрона Зелінського було призначено директором." Тож про першого директора - ні слова.

    По-перше: Греко-Католицька Церква вийшла з підпілля 29 жовтня 1989 року, а у 1996 році вона не просто вела активний, легальний спосіб життя, але й мала свій, потужний на той час, засіб масової пропаганди у вигляді телепередач.

Може кому й пригодиться. У свої 62 - я змінився:

 

1. Я любив своїх батьків, братів і сестер, дружину, дітей та друзів, а тепер я почав любити ще і себе.

Sergey Lapko: Про людей. Щербік.

    Тризубий Стас! Тризубий Стас!.. Може і так, може і Тризубий Стас. Як міф, як нік, як сценічне ім'я, як Тарапунька і Штепсель.

Andrii Kozak: ...не так страшні чужі воші, як страшні свої гниди

Дорогі українці, довго наважувався написати цей допис, але сьогодні я розумію, що про це мовчати не можна, про це потрібно кричати на кожному кроці. Прошу дочитати до кінця.

Ваші права, як людини, більше не існують...

 

"Сьогодні: у вас немає маски? Ви більше не можете зайти в жоден магазин чи громадський транспорт.

В Івано-Франківську відбувся концерт авторської пісні та співаної поезії під назвою "КОТИКУ МІЙ" (+ФОТО та ВІДЕО)

У вересні 2021 року в Івано-Франківському Пасажі (палац Гартенбергів) відбулась музично-поетична вечірка Клубу авторської пісні та співаної поезії за участю Петра Федоріва, Наталії Трегуб, Павла Волощука та Юрія Клим'юка.

Студія документального кіно Мирослава Бойчука пропонує до Вашої уваги 6 частин відео, відзнятого на цьому концерті.

Урочистості з нагоди відкриття першого на Прикарпатті пам’ятника блаженному Григорію Хомишину

    15 серпня у храмі Пресвятого Серця Христа Чоловіколюбця і блаженних мучеників Григорія Хомишина, Симеона Лукача та Івана Слезнюка відбулася святкова Літургія, яку у співслужінні численного духовенства очолив архиєпископ і митрополит Івано-Франківський владика Володимир Війтишин.

«Чому поляки, росіяни, американці співають пісні на рідній мові і тішаться, а коли ми співаємо свої пісні, нам кажуть, що ми націоналісти»? (+ВІДЕО)

 

    Перший фестиваль «Червона Рута» проходив у Чернівцях, присвятили його поету та композитору Володимиру Івасюку.

Орест Олексишин: СХОДИНКИ ДО ВЕРШИНИ СЕРГІЯ МІЧНИКА

Мирослав Бойчук замість передмови: Мав честь тренуватись з героями нижчевикладеного допису. На світлині ліворуч Сергій Мічник, третій зліва - Юрій Богданов.Світлина зроблена мною під час змагань з першості області у 1974 році. Місто Івано-Франківськ.

Назад в минуле: завод “Промприлад” в Івано-Франківську (ФОТО-ВІДЕО)

 Івано-Франківський завод «Промприлад» (раніше Станіславський машинобудівний завод, Станіславприлад, Геофізприлад) — одне з найстаріших підприємств.

Юрій Косик: Слава Богу, не зігували, бо був би повний п.здец...

 

Мирослав Бойчук: З моїх фотоархівів.

Група "ЕВМ" у Франківську. 1988 р.

Смішно дивитись і згадувати, але... тоді рокешник слухали і дивились сидячи...

   Юрій Косик:  Вперше було порвано зал рок-групою "Аракс", десь 80-й-81-й... ВІА-75 до уваги не берем, бо був просто класний ефектний концерт. "Діалог" теж нічого особливого не спричинив, вони були у Франику тричі, але то був замріяний прог-рок, лазерне шоу, тексти Тарковскького... Останній раз десь у 88-му - вже хард рок, але не порвали зал ні разу... 

 

  Отже ВПЕРШЕ!!! (десь 80-й-81-й) "Аракс" після виконання на завершення програми пісеньки "Burn" з репертуару Deep Purple і приголомшливого вибуху піротехнічного пристрою просто на сцені спричинили масовий екстаз і вихід на вулиці мирного радянського міста очманілого натопвпу, який чомусь виокреслився в організовані колони, що відбивали кроками чіткий марш і скандували - "We want rock!" Слава Богу, не зігували, бо був би повний п.здец... Звідки то прорвало? Невідомо... Думаю, генетичне шось... Ваш покірний слуга відбивав в тій колоні марш і голос мало не зірвав... 

    Вдруге таке трапилось після концерту "Зємлянє", десь 82-83-й... Там порвали вже низкою хітів рок-класики і, шо саме конщунствене, пєсєнкой із рєпєртуара брітанской панк-групи "Секс Пістолз". Досі не збагну, як оце діяло на нєокрєпше сознаніє молдодьожі комсомольского возраста, але колони були вже на порядок потужніші і організованіші... Треба попитати ветеранів КГБ, у них мали би бути звіти про то... Ваш покірний слуга не пропускав жодного концерту в "Конюшні", тож і там я був, і мед-вино пив... Ухххх... 

 

  Втретє таке сталося у 87-му, 88-му, після виступу "Круїз" на стадіоні, там вже був сльозоточивий газ всьо такоє, але то вже й часи були зовсім другі... На концерті "ЕВМ" ми з покійним Олексієм Маєвим брали вже чемно інтерв'ю у Моніна для обласного радіо... Нудно вже було і нам і Моніну... Але це вже зовсмім інша історія...

Україна одна з найбагатших країн світу за своїми природніми ресурсами та можливостями,.. АЛЕ МИ ПОГРАБОВАНІ ОЛІГАРХАМИ БРЕХУНАМИ...

 

В'ячеслав Березовський:

Візантійщина - ось першопричина всіх невдач цього народу. Візантійська традиція облуди, підступу та брехні, віками отруює це суспільство. Витравити її мабуть вже неможливо.

Всі класи, партії, рухи і таке інше - насправді ґрунтуються на ідеології ортодоксальної візантійщини. Спроби кращих умів її позбутися, або обмежити її вплив на суспільство, за часів Речі Посполитої зазнали невдачі. Більше у історії цього народу таких спроб не було.

Мирослав Бойчук: За 30 років українська влада перетворила мою країну в сировинний придаток розвинутих європейських країн.

 

   Найбільша країна Європи (поки що)! 

Найродючіша країна Європи! 

Найперспективніша країна Європи! 

І... найжебракуватіша країна Європи! 

Руслан КОЦАБА: Петро "Мазепа" і Мирослав Кушніренко - ймовірні організатори нападу на Руслана Коцабу. Замовник хто?

 

Радикали ледь не лишили журналіста Коцабу зору: деталі інциденту.

Джерело: https://from.ua/radikali-led-ne-lishili-zhurnalista-kocabu-zoru-detali-incidentu?fbclid=IwAR3beZN66SjZ7nfcM_jAmPYohrVKYiCpCq3phCjL1N266VOZMSJ27TxUDxg

    25 червня опівночі відомого журналіста Руслана Коцабу на пероні залізничного вокзалу Івано-Франківська невідомі облили зеленкою, через що він мало не лишився зору.

Відбувся благодійний концерт на лікування Народного артиста України Володі КОВАЛЕНКА.

    Назва концерту говорить сама про себе: "Твори добро і ним врятуєш світ". В обласній філармонії імені Ірини Маланюк зібралось не багато публіки, - мало не такий самий склад був на сцені. І все ж дійство відбулось. В залі, не зважаючи на холод, було тепло і святково. 

Якщо покласти в банку 100 чорних і 100 червоних мурах, нічого не буде відбуватися.

Але якщо цю банку сильно труснути, мурахи почнуть вбивати один одного.

Японія: 50 000 японців переступили столітній рубіж!

А через 15 років столітніх довгожителів в Японії буде більше мільйона чоловік. Чому?

Yuriy Sytnyk: прямуємо до анархії, котра, як відомо, мати порядку... та до кінцевого розвалу держави.

 

Yuriy Sytnyk

А тим часом триває феодалізація України.

Вчорашні ОТГ, а нині просто неконституційні територіальні громади, породжені недоумкувати соросятами-псевдореформаторами, поволі перетворюються в удільні князівства.

З різних куточків України приходять вісті про узурпацію влади у нових адміністративних утвореннях місцевими панами та підпанками. Навіть у неспроможних (а таких більшість) громадах їх голови роздувать штати і набирають на роботу своїх родичів, кумів і приятелів. Повсюдний критерій відбору - особиста відданість, яка щедро винагороджується чималенькими зарплатами.

«ТРИСУТТЯ часто називають ТРИЗУБОМ, що невірно.

ТРИСУТТЯ є унікальним знаменитим Українським знаком-символом, якого не має жодна нація світу і який несе глибокий закодований зміст — ТРИ СУТНОСТІ, тому і зветься «Трисуття». Це є Дерево Життя, в якому об'єднані Три Суті — Яв, Нав і Прав — міфологічні архетипи слов'янської мудрості.

Степан ПУШИК: "Формула добра: не роби іншим того, що не бажаєш собі."

 

Ганна Пушик. Світлини Ігора Роп'яника (використано з Інтернету)

Щоденно працюю над Степановими щоденниками, упорядковую, переводжу в електронний формат, планую хоч частину його записів видати, про що він мріяв ще за життя. Знаходжу дуже багато в цих рукописних денниках ще не опублікованих віршів, цікавих цитат і його роздумів, з чим хочу і вас ознайомити:

Антін МУХАРСЬКИЙ: ТАК ІСТОРІЧЄСКІ СЛОЖІЛОСЬ...

"Кієв русскій город" - якось на п'яному куражі заявив Толік (перкусія), одразу отримавши пизди від своїх же ж.

Цікаве звідусіль: жахливе про людство.

     У 1970-х роках сербська художниця Марина Абрамович провела експеримент: вона нерухомо стояла в одному з виставкових центрів, а поруч з нею лежали різноманітні предмети - від молотка з пістолетом до акварельних фарб. При цьому людям дозволялося взяти будь-який з цих предметів і робити з Мариною те, що їм заманеться.

Цікаве звідусіль: Народний секс. Сороміцький фольклор XIX століття. (Публікація не для дітей)

     Українська фольклорна спадщина приховує у собі багато вогкого, слизького, еротичного. Все те, що в «пристойному товаристві» вважали недопустимим, буйно розцвітало серед простого народу.

Приставив до скроні пістолет і наказав: "Ану, негіднику, пішли до начальства"

 

   — В умовах війни виросло нове покоління військових. Це гарантія того, що ­2014-й в Україні ніколи не повториться, — каже львівський письменник і журналіст Богдан Кушнір, 63 роки. У київському видавництві "Ярославів Вал" випустили його детективний роман "Блондинка для олігарха".

Юліан ЯКОВИНА: Зміст та мрія усього мого життя! Наш здобуток - Івано Франківська обласна організація "Івано-Франківський осередок Національної спілки кінематографістів України"!

Нам виповнилося- 23 роки, вітаю!

( На світлинах: операторсько-режисерський відділок Осередку)...

Шановні колеги!

Рівно 23 роки від сьогодні, за сприяння Національної спілки кінематографістів України, з Божої ласки, мені вдалося створити, спільно з вами, професійну-першу на Прикарпатті кінематографічну обласну організацію: "Івано-Франківський осередок НСКУ",якій сьогодні виповнюється-23 роки творчої діяльності! Пригадую перші наші завдання зі створених нами регіональних програм розвитку кінематографа нашого міста, регіону: кінодокументалістика, кінодраматургія, ігрове кіно, кіноакторська діяльність, дитячо- юнацьке,молодіжне кіновідеомистецтво (молодіжні студії, гуртки)... Приємно, що нас шанують, люблять, знають і не тільки в Україні! ...

Ігор ПЕЛЕХАТИЙ: МОЄ СЛУЖІННЯ у "НОВІЙ ЗОРІ" (Продовження - 8)

 Історія творення католицької преси в Україні з перших уст.

Частина - 8

Цими днями минає 30 років тому, відколи вийшов у світ перший номер відродженої греко-католицької газети "Нова Зоря", безпосереднім творцем якої з благословення св. п. Єпископа Софрона Дмитерка ЧСВВ, Ординарія Івано-Франківського УГКЦ випала честь стати мені.

Андрій Назаренко: Думки про Івано-Франківський "Дністер"

У Венеційські хартії є чудовий рядок: «Утилітарне використання нерухомих історичних пам’яток сприяє їх охороні». Іншими словами, якщо будинок використовується — він зберігається. Якщо не використовується — руйнується. Логічно. На цій фразі можна було б подякувати власникам за реставрацію і розійтись. Якби не продовження: «… таке використання бажане, але без зміни архітектурної структури та декору споруди. Тільки в рамках цих обмежень можуть бути дозволені зміни, яких вимагає еволюція звичаїв і побуту».

Ігор ПЕЛЕХАТИЙ: МОЄ СЛУЖІННЯ у "НОВІЙ ЗОРІ" (Продовження - 7)

Історія творення католицької преси в Україні з перших уст.

Частина - 7

Цими днями минає 30 років тому, відколи вийшов у світ перший номер відродженої греко-католицької газети "Нова Зоря", безпосереднім творцем якої з благословення св. п. Єпископа Софрона Дмитерка ЧСВВ, Ординарія Івано-Франківського УГКЦ випала честь стати мені.

Ігор ПЕЛЕХАТИЙ: МОЄ СЛУЖІННЯ у "НОВІЙ ЗОРІ" (Продовження - 5, 6)

Історія творення католицької преси в Україні з перших уст.

Частина - 5

У ці останні березневі дні 2021-го минає 30 років, відколи почалася нова історія відродженої газети, а пізніше – й видавництва «Нова Зоря», безпосереднім творцем яких з благословення св. п. Єпископа Софрона Дмитерка ЧСВВ, Ординарія Івано-Франківського УГКЦ випала честь стати мені...

Ігор ПЕЛЕХАТИЙ: МОЄ СЛУЖІННЯ у "НОВІЙ ЗОРІ" (Продовження - 3, 4)

Історія творення католицької преси в Україні з перших уст

Частина - 3

В «Західному Кур’єрі» мій трудовий стаж склав лише 10 місяців (липень 1990 - травень 1991), але це був надзвичайний репортерський досвід: вже в перших номерах був розміщений мій велетенський фоторепортаж про святкування 500-річчя Українського Козацтва, під час котрого велелюдний здвиг івано-франківців із синьо-жовтими прапорами впродовж двох тижнів на кільканадцяти автобусах здійснив національно-просвітницький рейд Хмельниччиною, Вінничиною, Черкащиною, Київщиною, Таврією і Запоріжжям, кульмінацією якого стало грандіозне віче на околиці Нікополя біля могили легендарного січового отамана Івана Сірка.

Ігор ОЛЕКСАНДРОВИЧ: "Про кіно у клубі 70-х років"

Десь в кінці 1950-х років до клубу було добудовано приміщення кінобудки. І в 1960-70-х роках кіномеханіки Ярослав Левицький , Марія Василюк- Шмотолоха впевнено провадили цю справу і були шанованими людьми. Біля них завжди крутились зацікавлені пацани,що хотіли надати "допомогу" і мати змогу дивитись фільми.

о. Ігор ПЕЛЕХАТИЙ: МОЄ СЛУЖІННЯ у "НОВІЙ ЗОРІ" (1,2)

Історія творення католицької преси в Україні з перших уст.

У ці останні березневі дні 2021-го минає 30 років, відколи почалася нова історія відродженої газети, а пізніше – й видавництва «Нова Зоря», безпосереднім творцем яких з благословення св. п. Єпископа Софрона Дмитерка ЧСВВ, Ординарія Івано-Франківського УГКЦ випала честь стати мені.

Мирослав Бойчук: коли згадую про свої 62...

    Останнім часом все рідше приходять радісні звістки і все частіше сумні...

Я не про прірву між багатством та злиднями в Україні, хоч і це теж тисне на мізки... особливо коли згадую про свої 62...

Цікаве звідусіль: Хто такі гуцули? Факти про які мало хто знає!

    Гуцули — етнографічна група українців, що живуть у Карпатах: Івано-Франківська, Чернівецька і Закарпатська області України (Верховинський, Яремчанський, південна частини Косівського й Надвірнянського р-нів Івано-Франківської обл., Путильський та південна частина Вижницького р-ну Чернівецької обл. й Рахівський р-н Закарпатьської обл.). Територія Гуцульщини в Україні – 6,5 тис. км². На півночі Румунії – Мармароські гуцули.

Igor Aleksandrovych: З ІСТОРІЇ ХОРУ с.Васючин

     Мирослав Бойчук: З не перевірених джерел, мені відомо (Богдан Кучер, який теж шукав там свої передачі та виступи, не дасть збрехати), що з відеоархівів Львівського телебачення, практично, нічого не збереглось. 

Працівники держархіву всім так кажуть "...того виступу не збереглось", щоб вухо не різало... Мабуть, не зручно їм казати "нічого не збереглось".

Декілька днів тому переглянув передачу, яку вів Тарас Зень разом з Іваном Бондаревим та Мирославом Бойчуком

Мова була про знаковий концерт групи "Круїз" на нашому стадіоні в далекому 1988 році. Після концерту було багато випадків хуліганства з боку фанатів та брутальності з боку міліції. Розбиті вітрини, сльозоточивий газ і усе таке.